Думаєте їхати на заробітки до Європи? Не потрібно. У Вінниці є альтернатива (Новини компаній)

Це статистика Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

— Більшість мігрантів повертаються на Батьківщину вже через 6-12 місяців. Ті, хто працюють за кордоном на постійній основі, готові повернутися як тільки в Україні стабілізується соціальна і економічна ситуації, — каже президент асоціації Василій Воскобійник.

Звичайно, індустріальне відродження України — справа не одного року. Тим більше, після економічного «землетрусу» 2014. Але перші ластівки змін на краще уже з’являються. Серед них — створене у Вінниці минулого літа державне підприємство «Електричні системи». Це представник нового покоління промислових підприємств. Сучасне обладнання, чисте виробництво, затишне робоче приміщення, європейська модель управління персоналом, офіційне працевлаштування і зарплата вище середньої на ринку праці Вінниці — ось кілька фактів про «Електричні системи». 

На заводі виробляють електроджгути для комплектації автомобілів марки Mersedes-Benz. Інвестором виступила всесвітньо відома американська корпорація Delphi (APTIV), а саме підприємство входить до структури державного концерну «Укроборонпром».

Темні сторони заробітчанства. Приниження і стрес

Мільйони українських заробітчан — це наслідок затяжної економічної кризи. За кордон їдуть люди, які не змогли відшукати роботу на Україні. Люди, які зіткнулися з «чорними» схемами працевлаштування на приватних підприємствах, жахливими умовами праці і низькими зарплатами. Останнє — головний фактор. 

Так, в Європі є можливість заробити більше, ніж вдома. Але ж і є десятки «але». 

Робота за кордоном — це тимчасовий вихід. Це — можливість лише короткочасно вирішити свої фінансові проблеми. Люди повертаються на Україну, проходить кілька місяців і вони знову змушені їхати. Історія заробітчан — це точно не про стабільність і не про впевненість у завтрашньому дні. 

Ті, хто шукає роботи в Європі, стикаються з цілим рядом проблем. Це і ризики нелегальної роботи, які у гіршому випадку можуть зробити людину взагалі нев’їздною до Європи. Це і проблеми з медичним обслуговуванням, яке практично не покриває стандартна страховка. Раптова хвороба чи травма може стати на чужині величезною проблемою і за кілька днів з’їсти усі зароблені важкою працею гроші. 

В Європі українські заробітчани — люди другого ґатунку. Дивляться там на нас зверхньо. А це досвід, який морально травмує. Можна потерпіти кілька місяців чи навіть кілька років. Але терпіти приниження усе своє життя — на це піде не кожний. Українці, все ж таки, — народ гордий. 

Але головний недолік заробітчанства — удар по родині. Чоловіки змушенні покидати на тривалий час своїх жінок, жінки — чоловіків. Іноді це призводить до сімейних криз і розлучень. А ще — батьки залишають своїх дітей. Без догляду мами і папи малі починають гірше вчитися. Без батьківського контролю підлітки заводять сумнівні товариства, вживають наркотики, тощо. Виховний процес обривається, результат — абсолютно непередбачуваний. 

А власними дітьми не варто ризикувати навіть заради усіх грошей світу. 

Колишні заробітчани — про своє минуле

Зараз на заводі «Електричні системи» працює тисяча людей. До кінця року штат планують розширити до 2500. Працевлаштування — офіційне. Відпустка, лікарняні, харчування під час роботи, безкоштовне підвезення працівників нічної зміни, довоз у три зміни працівників, що мешкають поза межами Вінниці, — усе це є.

Кожен працівник має перспективи кар’єрного росту, а зарплати на заводі постійно зростають. Так, у березні доходи в’язальників електроджгутів, а це переважна кількість співробітників, підвищились на 18%.

Серед робітників «Електричних систем» чимало колишніх заробітчан. Ось як вони розмірковують про своє минуле:

— Коли їдеш на заробітки, то фактично жертвуєш родиною, — каже в’язальниця Олена. — Тимчасові заробітки — це ніби тимчасове життя. Родина — тут, ти — там. Ви ніби разом, але насправді — окремо. Тривала розлука не на користь родинним стосункам. Тому я вирішила повернутись додому. Почала шукати роботу. Хотіла знайти таке місце, де можна залишатися працювати на роки, зробити кар’єру. Знайшла.

Її колега, в’язальниця Ірина, два роки поспіль працювала у Польщі на фабриці з переробки курятини. 

— У мого чоловіка тут гарна робота, він залишився у Вінниці, я вимушена була поїхати, — каже Ірина. — Але зрештою ми не змогли жити на дві країни. Ставати мігрантами не збиралися, тому я повернулася. Як кажуть, де народився, там і знадобився.

— Я працював в Чехії, — каже в’язальник Олег. — Якось мій колега потребував невідкладної допомоги, а виявилось, що його страховки достатньо лише на одне відвідання лікаря. Усе інше — твої проблеми. Лікарняний ніхто не оплачує, все за власний рахунок. І ця ситуація, коли ти відчуваєш себе людиною другого ґатунку, вбиває. Тепер я повернувся і нарешті маю нормальну роботу. 

В’язальниця Оксана називає заробітчан «втраченим поколінням»:

— От наприклад, жінки, які працюють в Італії: в їхньому житті все звелося до того, що діти просто чекають від них дорогих подарунків. Прикро. На закордонних заробітках витрачаєш здоров’я. Заробив гроші, а потім на них лікуєшся. 

Колишні заробітчани — про своє сьогодення

— Позмінна робота — це для мене можливість підлаштувати свій графік «під родину», — каже Олена. — На «Електричних системах» мені як мамі пропонують державні соціальні гарантії. Подарунки до свят. Оплата праці теж цілком влаштовує – офіційна, своєчасно аванс та зарплатня. А головне те, що я — вдома. У своєму рідному місті. Поряд з найближчими людьми. 

В’язальниця Ірина каже, що була вражена умовами роботи на «Електричних системах». 

— Це дійсно європейський підхід — в цеху тепло, всю зиму було +21°С, навіть коли на вулиці було -20°С морозу. Є їдальня і зона релаксу. Нові туалети, які завжди чисті. На роботу та з роботи возять автобусом. Відчуваєш себе людиною. 

Олег перед тим, як подавати на завод свою анкету, прочитав про нього все, що було в інтернеті. 

— Коли дізнався, що підприємство набирає обертів виробництва, що інвестор — шанована у світі іноземна компанія, вирішив спробувати сюди влаштуватись. Вийшло. Дуже задоволений нової роботою. Зарплати нормальні. Не доводиться працювати по 12-16 годин без вихідних, як колись у Чехії. 

— Не бачу сенсу співвідносити роботу вдома і за кордоном. Свої переваги є і там, і там. Але вдома — це вдома. Цей фактор переважує усі інші, — каже Оксана. 

Набір персоналу на «Електричні системи» триває.

Приходьте на прохідну «45-гo експериментaльнoгo мехaнічнoгo зaвoду», що по вулиці Стрілецькій, 57 (б). Там вам підкажуть, як пройти до кімнати, де кожного робочого дня об 11.00 проводяться співбесіди і тестування кандидатів. 

Щоб працювати на заводі, не потрібно мати спеціальної освіти. Беруть чоловіків і жінок від 18 до 60 років. Головні критерії відбору: розвинута моторика рук, здібність точно розрізняти кольори і дисциплінованість. 

Якщо є питання по працевлаштуванню, телефонуйте у понеділок-п’ятницю з 9.00 до 17.00 на номери: (097)585-24-94, (067)430-60-89, (063)228-82-77.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.