Хто врятує освіту від пільговиків

Тестування у школах більше не можна пропускати за допомогою лікарняних. Це – удар по вступниках, які планують потрапити до вінницьких університетів через окремий вхід. «Свідомо» вперше дізналося, як вчаться ті, кому це вдалося. Тобто пільговики.

Удар нанесли два урядовця, що йдуть. Міністр охорони здоров’я Василь Князевич та міністр освіти та науки Іван Вакарчук спільним наказом заборонили звільняти від тестів через хворобу.
- Це означає, що якщо абітурієнт хворів, він має все одно пройти зовнішнє незалежне оцінювання, - сказав «Свідомо» Іван Вакарчук.
За два роки керування Міносвіти він змусив усі вузи приймати абітурієнтів за результатами тестів. Ще й звів бар’єри для тих, у кого є пільга на вступ поза конкурсом.
Як вчаться пільговики



Цього року Міносвіти заборонило пільговикам подавати документи більше ніж до одного вищого навчального закладу. Хоча за тими, хто вступає через конкурс результатів тестів, це право збереглося.
Іван Вакарчук дозволив кожному вузу встановлювати квоту на кількість пільговиків. Вона має бути не меншою за 25% від усіх вступників.
- З одного боку, зменшується навантаження з боку пільговиків на популярні навчальні заклади. З іншого – пільговики нарешті конкуруватимуть за «престижні» місця одне з одним. І готуватимуться до вступу, - пояснює народний депутат від «Нашої України – Народної Самооборони» Леся Оробець.
Вона очолювала експертну групу, яка дала «добро» міністерству на такі обмеження.
- При цьому ніхто не посягатиме на жодне із бюджетних місць, гарантованих їм законом в одному з вузів. Адже квота складає не менше 25%, а пільговиків – близько 4,5% від загальної кількості вступників (тобто їхні шанси і так у п'ять разів вищі, ніж у інших дітей).
Ще МОН, як і минулого року, дозволило вузам піднімати мінімальний прохідний бал. Зараз обов’язкові для всіх 124 бали з 200 можливих на тестах. Вуз може встановити і 160, і 180, і 190.
Наскільки це виправдано? Чому до тих, кому закон надає право вступати поза конкурсом, таке ставлення?
Чим пільговики гірші
Підвал. Голі стіни. На самотній круглий стіл посередині навалені товсті паперові теки із зав’язками. Кілька людей зосереджено переглядають кожен папірець, хоча робочий день уже закінчився.
- Ось документ без печатки.
- Дай подивлюся… Відкладай – хай прокуратура перевіряє.
Так у жовтні минулого року в МОН засідала група, яку спеціально створили для перевірки документів тих, хто скористався пільгою на вступ поза конкурсом. «Свідомо» потрапило в один із вечорів у цей підвал.
- До приймальної комісії прийшов хлопець з матір’ю, у якої була довідка про... власну смерть, - розповіла тоді керівниця групи Марта Горинь. - Хотіла цим «проштовхнути» сина на навчання поза конкурсом. Звісно, в приймальній комісії підняли гвалт. А вона їм: «А що робити? Треба ж дитину вчити».
Комісія виявила кілька сотень підробок. І підозрює, що їх було набагато більше – просто батьки купували справжні рішення лікарів про інвалідність, справжні довідки про роботу шахтарем чи статус чорнобильця.
- Президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт одразу після початку вступної кампанії–2009 заявив на прес-конференції, що всі подані пільговиками документи перевірятимуться СБУ. Наступного дня половина «пільговиків» забрали документи з Могилянки, - розповіла на умовах анонімності декан академії.
- Це проблема, - каже проректор з навчально-педагогічної роботи Володимир Бугров. - Проблема всіх університетів і нашого зокрема – на всіх престижних спеціальностях пільговики зайняли значний відсоток місць. Ми робимо цим дітям ведмежу послугу – провчившись семестр-два вони або йдуть самі з університету, розуміючи, що не тягнуть такі навантаження, або вилітають за незадовільні результати. Часто після цього вони вже не йдуть навчатися далі. Майбутнє вони отримують також відповідне.
Чи справді це так? «Свідомо» запропонувало Міносвіти взяти престижні вузи і порівняти: як здають сесію ті, хто вступив на бюджетні місця поза конкурсом і ті, хто виграв його своїми балами. Після двох місяців міністерських та власних розшуків ми отримали дані по семи університетах. За 2008-ий та за 2009 або 2010 роки (де що вирвали). В результаті вперше вдалося побачити, чи правду говорять викладачі, стверджуючи, що пільговики гірше вчаться.
У шести із семи вузів, по яких вдалося отримати дані, пільговики відстають в оцінках від інших бюджетників. Найбільше – на 1,2 бали у середньому за п’ятибальною шкалою - на факультеті «Міжнародна економіка» у провідному економічному університеті країни – ім.Гетьмана. Так само велике відставання на факультеті «Міжнародні відносини» у найпрестижнішому університеті Шевченка. До речі, саме на цьому факультеті вчиться Анастасія Водоводова. Киянка, яка здала на 200 усі три тести, подала документи на спеціальність «зв’язки з громадськістю» до того самого університету Шевченка… І забрала, бо усі місця були зайняті пільговиками.
Чому ж в одному з цих семи університетів - будівництва і архітектури – пільговики мають кращі оцінки на сесіях? Ось які пояснення ми знайшли. По-перше, на факультеті архітектури мало пільговиків – минулого року було лише два. А по-друге, як висловився третьокурсник цього університету Михайло: «Університет завжди був і є «блатним».
- Ті, що вчаться зараз на бюджеті, проходили в основному «по співбесіді». В основному це діти дуже заможних батьків, для яких дати хабар в кілька тисяч «зелених» не проблема. У мене півгрупи такі. Відповідно і вчаться вони теж не вельми охоче – всі питання на сесії вирішуються за класичною схемою. Пільговики ж просто вчаться – як можуть, як вдається. Їх особливо ніхто не тисне з викладачів, бо їх мало, - говорить студент.
Якщо пільговики переважно вчаться гірше, якщо пільги підробляють та купують, чому влада їх не скасує?
Хто оберігає пільговиків
Простіше перелічити, хто вимагає скасувати пільги.
Минулої осені на зустрічі директорів шкіл із тодішнім прем’єром Юлією Тимошенко це пропонувала зробити Галина Сизоненко. Вона директор київського гуманітарного ліцею Тараса Шевченка – однієї зі шкіл-рекордсменів країни по підготовці дітей, які отримують 200 балів на тестуванні.
Тоді ж такий проект закону написав однопартієць Тимошенко Володимир Яворівський. Так він виконав свою обіцянку, яку дав «Свідомо» під час нашого попереднього розслідування цієї проблеми. Тоді ми з’ясували, що Яворівський є одним із авторів пільг. У 1991-ому він переконав Раду надати пільгу на вступ «чорнобильцям». Коли ми попросили його згадати - навіщо, Яворівський пообіцяв ініціювати відміну більшості пільг.
Пройшло півроку, а законопроект Яворівського ще жодного разу не виносили на голосування. Він «застряг» у комітетах.
- Проект пройшов по комітетах і деякі з них висунули свої претензії. Комітет екології і чорнобильської катастрофи не сприймає його в тому вигляді, в якому подав я, бо він відміняє пільги чорнобильцям. В Раді ж сидять популісти, які нібито зараз «хороші», і бояться стати «поганими» в очах людей, якщо проголосують за відміну пільг, - пояснив Яворівський «Свідомо».
Змінити це в змозі новий президент. Янукович за тиждень знайшов у Раді голоси для відставки уряду Тимошенко, ще за тиждень – для нової коаліції. Тепер у нього всі можливості зробити для всіх одні двері до вузів.
Максим ОПАНАСЕНКО, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для "RIA"