"А ви бачили, що мій син катався на перилах?!"

- Мене всі питають, як таке могло статися, така ж дитина була, – говорить Галина Мартинюк. Ця 45-річна жінка оберігає пам’ять про загиблого сина і додає: - Пили тоді чи не пили, про це можна було й промовчати...
Але преса написала все, що було відомо про раптову смерть людини після робочого дня у „Книжці”. І розмови про той нещасний випадок, як попередньо кваліфікували його правоохоронці, досі не вщухають. Проведення розслідування підтвердило – людина загинула через збіг обставин. 
З тим, що 15 лютого стався саме нещасний випадок, батьки загиблого 25-річного начальника відділу кадастрів управління земельних ресурсів погодилися. Від судмедекспертизи відмовилися.
- Розтин би нічого не прояснив, - говорить Галина Мартинюк.  
І свідчення колег загиблого, як виявилося, теж ясності у справу не додали. Ніхто з трьох людей, які йшли сходами, не помітили падіння людини у проліт. Так сказали в міліції і матері. Усі знали, що мав звичку з’їжджати перилами. Але, як наголошують родичі, тоді цього не бачив ніхто. 
- Двоє вперед пішли, а один з Сергієм лишився закривати кабінет. Потім той у останню хвилину передумав і почав доганяти колег. Так пояснив слідчому, - розповідає Галина Мартинюк. - Коли вони спустилися донизу, кажуть, тіло вже було на сходах. Вони ніби помітили шерех чи тінь, але не чули, як падав. А повинні були бачити. Це ж не голка падала. Це людина під два метри зростом! Як тільки спустилися між третім і четвертим поверхами, побачили тіло людини. Повідомили охоронника. Кажуть, не впізнали Сергія. Потім говорили, що сварка була на тому тринадцятому поверсі. Ну, зараз це вже не доведеш. Але так говорили.
Мати розповідає, що син мав конфлікти з колегами по роботі. Але був відповідальним та здібним і добився посади сам. Сам закінчив школу з двома четвірками. Сам вступив до вузу і отримував стипендію.
Спочатку працював у Томашпільському районі, звідки родом. Потім без будь-чиєї допомоги, як наголошує мати, пройшов конкурс на посаду в міськраді. Згодом став начальником відділу кадастрів, але збирався знов повернутися у міськвиконком. Мовляв, запрошували, бо за два роки роботи добре себе зарекомендував. Ще молодий та перспективний чиновник мріяв здобути другу вищу освіту – юридичну.    
- Якби ж він був такий нехороший, розпусний і любив чарку, хіба б його брали в міську раду назад? Це ж така організація! – каже мати. - Він знав, що це відповідальна робота. За кожну дрібницю переживав. Коли малим був, мені казали, що це мала бути дівчинка. Він ніколи нікого не образив. Така дитина була! Тягнув усе. Коли приїздив з навчання, давала сумку і гроші на дорогу. А він: не треба, у мене є. І за стипендію нам покупляв телефони... Зараз усі знайомі дивуються, як таке могло статися. Нещасний випадок – згодна і ні до кого нічого не маю. Міг вийти. Світла не було. Він же ж високий, а там перила низькі. Міг і впасти. Я не кажу, що хтось йому це зробив.
Але речі, без яких, як каже мати, син не міг піти з роботи, чомусь лишилися у кабінеті:
- Сумка і флешка була. Він без них ніколи не йшов ні на роботу, ні з роботи. Не міг без цього додому йти! Я теж думаю, чого капці стояли на шостому поверсі. Напевно, мали бути розкидані. Слідчий каже: колеги написали в пояснювальній, що вони подумали, ніби це хтось пошуткував і роззувся. У вісім вечора хтось роззувся і лишив капці? Але я ніякої заяви не буду писати. Нікого не хочу судити. Бог один суддя.
У той вечір мати з сином розмовляла по телефону. Каже, якби син був напідпитку, то почула б по голосу. 
- Якщо він міг випити сто грамів, то вже боявся взяти трубку, бо знав, що мама зразу починає: Серьожа, ти ж на такій роботі... А в той час він просто був потухлий. Голос якийсь такий був. Сказав, що немає як говорити, але вже скоро йде додому.
Колега матері Степан Маркіян думає, що й для нещасного випадку треба шукати причини:
- Усі умови були підходящі для того. Чого пішли сходами? Бо ліфт не працював. Чого міг упасти? Тому що світла не було. Як виробничу травму випадок у Держгірпромнагляді не кваліфікували. Та й ми не вимагали. Але коли ми спиталися, чому сітки не було у прольотах будівлі, вони промовчали.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.