Депутати пропонують нам святкувати неіснуючий ювілей

Пам’ятна дата, яку ми знайшли у Постанові Верховної Ради України «Про пам'ятні дати та ювілеї 2010 року» нікому не відома. На восьме вересня 2010 року призначено ювілей «65 років з часу Перемоги над фашизмом у Другій світовій війні (08.09.1945 р.). Чому її пропонують законотворці відзначати восьмого вересня, не зрозуміло. Як і те, що означає ця дата?
Тут здається парламентарі щось наплутали. Напевне, вони мали на увазі завершення Другої світової війни. Тоді цю дату слід було б відзначати 2 вересня, у день підпису капітуляції Японією.
Звідки ж виникла дата – 8 вересня? Загадка законотворчого процесу!
До речі, на відзначення пам’ятних дат і ювілеїв пропонується виділити окремою постановою Верховної Ради України до 60 млн грн з Держбюджету. В тому числі і на нікому не відомий ювілей – 8 вересня.
Ми провели невелике опитування серед вінничан: які свята ви знаєте і святкуєте? Переважна більшість називали Новий рік, Різдво, 8 Березня, Великдень, Першотравень, День Перемоги, День Конституції, Трійцю, День Незалежності України.
У багатьох виникають сумніви – чи слід святкувати Першотравень на державному рівні? Як слід називати свято жінок: день солідарності жінок, чи ще якось.
Вінничани також пригадували свята, що увійшли в наше життя зовсім недавно. Це День святого Валентина, День сурка, Хеловін. Також святкують у Вінниці професійні свята: День студента, юриста, медпрацівника, вчителя, що кому ближче за фахом.
Є свята, що не позначені червоним кольором у календарі, але їх відзначають. До речі, щодо двох з них, думки розділилися. Йдеться про День української армії 6 грудня, та День захисника Вітчизни, що святкують 23 лютого, коли святкували День Радянської армії.
- День української армії не святкую, - розповідає вінничанин Олег Собко. - Замість цього святкують 23 лютого.
Студентка Ліля Золотко в те, коли відзначати: 6 грудня чи 23 лютого внесла компромісну точку зору.
- Шостого грудня я поздоровляю моїх приятелів-хлопців, які не служили у Радянській армії. Тата і дядька вітаю 23 лютого.
Але крім цих дат, є ще чимало святкових. Про них мало хто взагалі здогадується чи знає.
Це спонукало нас звернутися до експертів нашої громадської ради з більш широким запитанням: скільки свят і які з них треба широко відзначати?
Докладніше про пам’ятні дати і ювілеї читайте у бібліотеці.
966
 

Роман Штогрин (28)
перший заступник начальника головного управління з питань внутрішньої політики, у справах ЗМІ
- Святкувати потрібно і це важливо для нас усіх. Якщо спрощувати цю тему до одного речення, то можна погодитися з висловом одного генерала: «Одна п’янка зближує більше, ніж три роки спільних боїв». Спільне святкування є стимулом консолідації суспільства. Свята дають нам відчуття причетності до загальнонаціональної спільноти. Державні свята дозволяють зробити значимими для суспільства ключові події національної історії та культури. Поруч із державними святами можуть відзначаються і інші: релігійні, професійні, знаменні та пам’ятні дати. Всі вони несуть різне смислове навантаження. В Україні визначено дев’ять  загальнонаціональних свят. Їх визначено вихідними днями. Суспільство саме регулює, що і як святкувати. В суспільстві є свята, які мають надзвичайно високий рівень підтримки, хоча і не мають статусу державних, наприклад, День Св. Валентина, День студента, День сміху та ін. Зміна переліку державних свят є процесом змін у суспільній свідомості. Радикальна зміна переліку державних свят потребує суспільної підтримки. Надзвичайно дискусійні є пам’ятні дати радянської доби. На сьогодні в Україні залишається невнормованим статус та перелік державних свят. Завжди, коли він затверджується, навколо цього виникають політичні баталії. А найбільш улюблені свята наших громадян – Новий Рік, Різдво та Великдень. 
 

Сергій Кармаліта (43)
голова обласної федерації важкої атлетики, депутат міськради
- Ми слов’яни. Тому ми вміємо святкувати, відпочивати і працювати. Особисто я та моя сім’я святкуємо усі державні та багато релігійних свят. До речі, останніх, як ми знаємо, в православному календарі дуже багато. Їх наші предки не дарма встановили неробочими. Після важкої праці треба було перепочити, подумати про вічне. Тож, свята були певним місточком від людини, що більшість часу проводила у важкій праці, та Богом. Тепер, про те, як ті чи інші політики намагаються приватизувати державні свята і ювілеї. Знаю, що ініціатором постанови про ювілеї у 2010 році став нардеп Володимир Яворівський. Я взагалі дивуюся цьому пану. Він історії не знає. Друга світова війна закінчилася 2 вересня 1945 року після капітуляції Японії. Намагання встановити якийсь ювілей: 65 років з часу Перемоги над фашизмом у Другій світовій війні у вересні – просто дурість. Ми з дитинства звикли, що День перемоги над фашизмом святкується дев’ятого травня. А всі спроби «помаранчевої» команди та відійшовших від неї депутатів і політиків маніпулювати нашою свідомістю ні до чого доброго не призведуть. Їм не треба переглядати дату перемоги у війні над фашизмом, а треба зосередитись на конкретних речах. Хоча, якщо це їм не вдалося за майже п’ять років, то вже часу на це у них нема. Я думаю, що народ не сприйме дати перемоги над фашизмом у вересні.