Медична рулетка

Експеримент «20 хвилин» почався із таких слів лаборанта: "А де ваші вата і спирт?" За один ранок, згідно з редакційним завданням, я мала пожертвувати власною кров’ю, хоча б у трьох лабораторіях (у державних поліклініках і приватних центрах), а потім перевірити, чи збігаються результати.
Вати і спирту у мене не було. «Тоді йдіть до аптеки на першому поверсі», — безцеремонно заявила медик. А лабораторія поліклініки — на сьомому! Дві гривні вирішили цю проблему, і вже за хвильку з мене вичавлювали кляті мілілітри крові. «Ой, як погано тече», — бідкалася лаборантка і мучила мій безіменний палець.
Через півгодини із мене знову «пили крівцю» — у приватному центрі, тричі вколовши палець. Далі брали її для аналізу у ще одній поліклініці. Наступного дня забрала всі результати, – і виявилося, що вони не збігаються! Як же так може бути? Адже кров у мене одна! Згідно з «вироком» «приватників», ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) у мене — 9 мм/год, а от у державній поліклініці цей показник — 4 мм/год. Так само й гемоглобін — одночасно і 131, і 124 г/л. На щастя, в межах норми. Та є й серйозніші відмінності. Один медичний заклад констатує, що певні показники у мене в нормі, інший — що є відхилення. Наприклад, в одному результаті лімфоцитів 22 одиниці (норма 25-40), в іншому — 32. В одному сегментоядерних — 62, в іншому — 68 (норма 45-61); паличкоядерних — 1 і 5 одночасно (норма 2-5). А якби я була хворою, то як лікар визначав би справжню причину недуги (і, відповідно, призначав лікування), коли результати аналізів, зроблених ледь не одночасно, відрізняються?

Ольга Макоїд, доцент кафедри біохімії та лабораторної діагностики, заступник декана медфакультету з лабораторної діагностики Запорізького державного медичного університету каже, що дивуватися не варто. «Кожен аналіз має певну похибку, кілька одиниць, — розповідає вона. — Щоправда, коли є різниця на десять і більше одиниць — це похибкою не назвеш. Та для кожного методу й показника є визначені межі відхилень.
Спричинити такі розбіжності може не тільки помилка лаборанта, хоча таке часто трапляється. Це й обладнання, яке в багатьох поліклініках застаріло. В одній лабораторії якийсь показник можуть визначати, як-то кажуть, на око, а в іншій це робить машина. Медик каже, що не дуже коректно порівнювати результати аналізів, які, можливо, зроблені за різними методиками.
Погоджується з пані Макоїд і Ярослава Микитин, головний позаштатний спеціаліст міського управління охорони здоров’я з лабораторної діагностики.
- Може бути похибка апаратури, неякісні реактиви чи неуважність лаборанта. У вашому випадку непросто сказати, що саме стало причиною відмінностей, бо треба бути присутньою на кожному аналізі, бачити, як саме їх роблять.
Але якщо я принесу ці результати своєму лікареві, то якому з них він має вірити? Адже жоден діагноз не обходиться без аналізу крові. І будь-яка неточність може призвести до біди. «Краще провести додаткове обстеження», — радить Ольга Борисівна. Але звідки ж знати, що воно відповідатиме дійсності?!
Валентина Очеретенко, голова правління Спілки громадських організацій «Всеукраїнська асоціація захисту прав пацієнтів «Здоров’я нації», розповіла, що неточна лабораторна діагностика — проблема в Україні дуже вагома.
- Мені відомий випадок, коли жінку госпіталізували з порушеннями мозкового кровообігу. Лікарі її обстежили, зробили необхідні аналізи, серед них і крові на цукор. Отримавши результати досліджень, почали знижувати рівень цукру медикаментами. А він, як з’ясувалося пізніше, і так був низьким. Усе закінчилося трагічно...
- Неправильна лабораторна діагностика може призвести до летальних випадків, — каже Ольга Макоїд. — Інколи через недобре зроблені аналізи пацієнтів лікували не від того, на що вони насправді хворіли. І такі ситуації не поодинокі. Та не можна звинувачувати у цьому тільки лаборантів, адже треба враховувати все: і людський фактор, і технічний.
Щоб зменшити вплив цих чинників, потрібні величезні суми коштів і вміння ними розпоряджатися. Це і нове обладнання, і стерильні інструменти. Бо як можна вірити результатам аналізу, коли, ймовірно, пробірка була вимита не надто ретельно? Тож якщо вам поставили неправильний діагноз, не поспішайте звинувачувати лікаря. Та й які претензії можуть бути? Як діагностували, так і полікували...

Коментар експерта
Ольга Безуса-Глушич (37),
завідувачка лабораторії Обласної дитячої лікарні

- Похибки в лабораторних дослідженнях від багатьох причин залежать. У першу чергу це залежить від того, якими методами досліджується та ж кров. Це може бути похибка апаратури, в нашому, наприклад, випадку - це аналізатор, в іншому місці можуть аналізи проводити вручну. Плюс людський фактор... Але в принципі, між аналізатором і ручним набором різниця несуттєва. Усередині лабораторії - від шести до десяти одиниць. Це цілком нормально. Плюс ми можемо користуватися діагностичними наборами однієї фірми, інша лабораторія - іншим. Так само результат аналізу може залежати від якості забору матеріалу. А що стосується лейкоцитів, то їх кількість змінюється. Може бути різниця в аналізах навіть протягом не тільки дня, а навіть двох годин в однієї людини. При аналізі зробленому навіть в одній лабораторії.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.