В Будинку Офіцерів попрощались з загиблим в АТО Олександром Каплінським

- Це був справжній командир, він і зброю мені носив, і в розвідку з ним ходили. Він видавав такі накази, які завжди рятували життя. Я не пам’ятаю такого разу, щоб після його слів було щось гірше. В обстрілах він сам пиньками гнав тих, хто не міг іти, він допомагав, а як ховався сам, то в останню чергу, коли наверху вже нікого не було, - розповідає колишній підлеглий Олександра.

У 35-річного майора, старшого офіцера спецпризначення «Вінниця», залишились, 11 річний син від першого шлюбу  та дворічна донька.

- Ми разом навчались в 7 школі в 94-96 роках, в юридичному класі, Олександр сидів позаду мене за партою. Пам’ятаю його  хорошим розумним і веселим, вірним товаришем. Коли ми закінчували школу він вже почав задумуватись про військову справу, після школу закінчив військовий ВУЗ, та бачились останнім часом не часто. Думали з ним на 20 років зібрати наш клас, але життя внесло свої корективи. Був спокійним і врівноваженим хлопцем, -  говорить однокласник Олександра Тарас Грицуляк.

На громадській панахиді багато хто звертався до загиблого, щоб сказати йому останні слова.

- Дорогий друже пам'ять про тебе, позивний «Капля» буде й надалі звучати, щоб наші вороги знали, що ти і надалі будеш вічно жити в наших серцях. Прощай Саша, вічна тобі Пам'ять. Заступник командира другої роти оперативного призначення лейтенант Василь Щербанюк. 

Редакція "20 хвилин" висловлює співчуття родині загиблого Олександра Каплінського.