У Гнівані сім днів трауру за бійцем АТО Олександром Вапняром

Олександр Вапняр загинув біля села Старогнатівка на Донеччині. Сталося це 17 вересня. Олександр у званні старшого  лейтенанта служив командиром інженерно-саперного взводу. У той день, кажуть побратими, взводний разом зі своїми бійцями виконував завдання. Старший лейтенант підірвався на розтяжці.

У пам'ять про мужнього земляка виконком Гніванської міськради прийняв рішення оголосити сім днів трауру за загиблим захисником України.

- У ЗМІ повідомляють про три дні трауру, це помилка, - повідомив у розмові з журналістом RIA міський голова Гнівані Володимир Кулешов. – Насправді нашого земляка вшановуватимуть протягом семи днів. Так вирішили члени виконкому. Нам дорога кожна людина. Але Олександр віддав найдорожче – своє життя заради нас усіх.

Ухвалено також рішення про перейменування однієї з вулиць. Її назвуть іменем Героя АТО Олександра Вапняра. Очевидно, перейменують нинішню вулицю Червоноармійську, припускає міський голова. В одному з будинків проживав Олександр. Остаточне рішення має прийняти громада. Після чого його затвердять на сесії. На фасаді міської школи №2, де навчався Олександр Вапняр, встановлять пам’ятну дошку на його честь.

Насправді Олександр Вапняр протягом останніх років проживав на Чернігівщині. Там мав роботу. За фахом він інженер, закінчив будівельний технікум. Вищу освіту здобув у Києві в університеті транспорту. Отримав диплом інженера за спеціальністю «містобудування».  

У передостанній день січня його мобілізували у зону бойових дій на Донбас.

- Коли Саша отримав повістку, одразу пішов у військкомат, - розповідає його товариш і тезка Олександр Левченко. – Навіть не думав шукати якісь причини, щоб залишитися дома. У нього було дуже високе почуття відповідальності і справедливості. Саша був сильною людиною. Не тільки фізично. Мав сильний дух. Ніколи не ховався за чужі спини. У складних ситуаціях ми зверталися до нього – за порадою, за підтримкою. Скількох людей він виручав!..

Вчитель Олександр Коваль згадує, що свого колишнього учня Сашка Вапняра частіше від інших зустрічав  у краєзнавчому музеї. За словами педагога, хлопець проявляв значний інтерес до історії, краєзнавства. Йому подобалися екскурсії і походи. Сашко не пропустив жодного з них, які організовували в школі. Пізніше, коли вже навчався його син Євген, батько передав це захоплення дитині.

- Євген був ще зовсім малим, по-моєму, третьокласником, коли батько взяв його з собою на Говерлу, - продовжує розповідь вчитель Олександр Коваль. – Зараз Євген уже в десятому класі. Я переконаний, що те сходження разом з батьком на найвищу вершину нашої держави залишиться гарним спогадом на все життя.

Траурний мітинг відбувався на площі Перемоги у центрі Гнівані. Сліз не стримували навіть чоловіки з мужніми обличчями. Коли поруч проносили труну з тілом, земляки ставали на коліна.  Олександр Вапняр перший із мешканців містечка, який віддав життя, захищаючи рідну землю на Донбасі.