Троє вінничан підбили російський танк найновішої модифікації

Троє вінничан підбили російський  танк найновішої модифікації
Ліворуч Валерій Цуркан, що першим стріляв по танку, праворуч - Анатолій Войтович, який в останній момент доставив на передову протитанковий гранатомет, яким зупинили Т-72
Троє бійців Вінницького 9-го батальйону знищили російський танк найновішої модифікації – Т-72Б-3

Журналіст RІА дізнався про один з боїв під Новоазовськом першої стрілецької роти дев’ятого Вінницького батальйону. Перший постріл по танку здійснив Валерій Цуркан. Танк зупинився, але через деякий час рушив далі. Другий постріл був за Григорієм Знайдою. Він, як і Валерій, теж  влучив, але пробити броню все одно не вдалося.  Вона в таких машин надійна. Після  короткої зупинки машина  знову заскрипіла гусеницями і рушила далі у напрямку розташування бійців стрілецької роти, які зайняли оборону навколо застави. Дмитро Смигунов стріляв третім. Він наблизився до танка майже впритул. Стріляв приблизно з 15-ти метрів.  Вцілив у башту. Після цього машина жодного метра не пройшла далі. Башту заклинило і постріли припинилися. Строчив тільки кулемет.

Наказали - і вперед

Зупинивши російський танк, бійці тим само не дали можливості бойовикам взяти наших у кільце. Їм вдалося не тільки уникнути оточення, а й зберегти людей. Рота без втрат повернулася у розташування.  Повернення було важким і небезпечним. Саме після цього бою 75 бійців написали рапорти і повернулися додому.  Серед них і ті троє, яким вдалося зупинити російський «панцир»  Т-72 Б-3. Як їх тепер називати – героями, чи дезертирами, кожен з читачів нехай визначається самостійно.

Відео дня

У той день їх підняли по тривозі о шостій ранку. Підрозділ дислокувався на заставі поблизу села Ковське  Новоазовського району.  Дмитро, він командир розрахунку гранатометників, отримав завдання закріпитися із своїми хлопцями  на невеликій височині при в’їзді в село.

- Наша зброя – АГС-17, - розповідає Дмитро. – Це станкові автоматичні гранатомети призначені для ураження живої сили, а не бронетехніки. Ми ж знали, що йдуть танки. Ще перед тим була інформація, що росіяни зосередили на кордоні бронетехніку. Зустрічати її без протитанкових гранатометів, це все одно, що йти на танки чи БТРи з голими руками. Але накази не обговорюються. Навіть у добровольчих батальйонах. Їх треба тупо виконувати, що ми й робили.

З села Ковське, під яким розгорнувся бій, до кордону з Росією менше 400 метрів. Тут місцевість літерою «П» вклинюється на територію сусідньої держави. Як пояснив боєць, саме в цьому місці росіяни з бойовиками з ДНР мали намір замкнути наших у «кільце».

Не ті снаряди

- Танк ми побачили тоді, коли він висунувся із «зеленки», - продовжує розповідь Дмитро. – Поруч зі мною знаходився прапорщик Анатолій Войтович. Внизу біля височини до бою приготувалися ще двоє бійців – гранатометники Валерій Цуркан і Григорій Знайда. Вони мали протитанкові гранатомети РПГ. Але зупинити ними танк не було можливості. Справа в тому, що заряджені вони були фугасними, а не кумулятивними снарядами. Простіше кажучи, nанк такими снарядами не пробити. А в мене взагалі протипіхотний гранатомет.

Дмитро звернув увагу, як прапорщик поспішив у розташування роти. Воно знаходилося недалеко від місця їхньої засідки. Через деякий час повернувся з протитанковим гранатометом РПГ-18, його ще називають «Муха».  Особливість цієї зброї в тому, що вона одноразового використання. Як каже співрозмовник, вистрелив-викинув.

Танк йшов на них  повільно. Раз-по-раз зупинявся. У наших бійців склалося враження, що екіпаж тим само оцінював ситуацію. Можливо, російські танкісти роздивлялися, звідки по них можуть завдати удару.

- Із «зеленки» машина вийшла на дорогу, і вже в який раз зупинилася, - розповідає Дмитро. – Ми стежили за кожним метром його руху. Потім він здав назад.  Зробив поворот з дороги на поле і вже на швидкості пішов полем у бік розташування нашої роти.  Перед  самим селом знов вирулив на дорогу і наблизився до височини, де ми знаходилися.

Гранатометник  Смигунов каже, що раптом побачив, як на шлях із засідки вибіг  Валерій Цуркан.  Він з близької  відстані  вистрелив із свого РПГ. Постріл прийшовся у передню частину. Машина ненадовго зупинилася, після чого продовжила хід. Наступний постріл зробив Григорій Знайда. Йому теж не вдалося пошкодити панцерник.

- Хоча броню не пошкодили, але екіпаж, мабуть, оглушило від вибухів, - розповідає Дмитро. – Били по танку і з БРДМ. Пізніше хлопці казали, що повністю використали весь боєкомплект. Після чого вистрибнули з машини. На щастя, зробили це дуже вчасно. Бо танк прямою наводкою влучив у їхню бронемашину. Сталося це на моїх очах. А другим пострілом наскрізь продірявив БРДМку.  Так само пострілом з танку був знищений автомобіль УАЗ. Почав працювати  танковий кулемет. Я розумів, якщо Т-72 не зупинити, то він потопчеться гусеницями по не тільки по техніці, а й по живій силі.

Як стверджує співрозмовник, він взяв «Муху» і збіг донизу. До танка підійшов збоку. Підійшов настільки близько, що міг сам бути поранений осколками. Про це він подумав пізніше. Тоді в нього була одна думка: зробити максимально влучний постріл.

- Я розумів, що броню такого танка пробити непросто, - каже гранатометник. – Тому свідомо цілився у башту. Якщо її заклинить, танкісти не зможуть стріляти. Так воно і сталося.

Після пострілу з «Мухи» російська броня зупинилася, мов укопана.  Дмитро чув, як працювали механізми для повороту башти. Їхній скрегіт було чути далеко. Але дуло танка незворушно залишалося на місці. Так само, як і машина. Поки зупиняли танк, бійцям вдалося відійти. Потім частина з них повернулися, щоб допомогти тим, хто вступив у бій з танкістами.

- Ми  відходили на «газельці», яка уціліла, - каже Дмитро. – Завантажили гранатомети, боєприпаси. Більшість роти відступала пішки. Тим часом у село увійшли російські танки. Це нам потім місцеві розповідали по телефону. Допитувалися, де «укропи».  Вважали, що наші ще можуть переховуватися в селі. Були злі, що не вдалася операція з оточення нашої роти. Дісталося й тим жителям, хто допомагав нам.

Приховав хворобу

Дмитро Смигунов колишній десантник. Нині йому 39 років. Перед тим. Як піти на війну, працював у Козятині на ремонті автомобілів. У нього двоє старших братів і один молодший. Ні їм, ні матері не казав, що збирається йти на Донбас. Дмитро розповідає, що у військкомат приходив чотири рази. Щоразу йому казали, що треба зачекати. Записували номер телефону, обіцяли зателефонувати. Час минав, а дзвінків не було.

- Я думав, можливо, щось дізналися про моє захворювання, - каже Дмитро, - тому відмовляють у призові. Але, з’ясувалося, що це не так. Я приховав, що оперований. Інакше б не взяли на службу.

Два роки тому чоловік переніс операцію на хребті. Оперували його у Військово-медичному центрі у Вінниці. Коли прийшов у військкомат в Козятині четвертий раз, одразу попередив, якщо знову відмовлять, вчинить скандал. Йому вручили повістку. Трохи менше місяця пройшов підготовку і – на Донбас.

- Наша рота стояла на кордоні біля Новоазовська, - каже Дмитро. – Спочатку там було відносно спокійно. А потім почалося. Перед тим, як перейти через кордон, росіяни спочатку знищили всі сторожові вежі. Стріляли із своєї території. Під час одного з таких обстрілів загинув 23-річний Антон Москаленко із Жмеринки. Хлопець у той час стояв у дозорі на вишці, коли в неї влучив снаряд. Через два дні після того, танки і БТРи перейшли кордон.

Співрозмовник стверджує, що неодноразово передавали інформацію  про те, що на російській стороні до кордону стягують техніку. Але їх натомість застерігали, щоб не поширювали паніку. Повірили після того, коли росіяни перейшли на нашу територію і обстріляли заставу з мінометів. Через день після того пішли танки. Один з яких зупинили троє бійців батальйону.

Хоче повернутися

- Не знаю, чи поїду у свій батальйон, бо після усіх цих катавасій не дуже хочеться зустрічатися з деким з начальства, - каже чоловік. – Скоріш за все, виберу другий підрозділ. Але повернутися треба обов’язково, бо там ще багато роботи. Хоча насправді перемогу можна отримати максимум за місяць часу. Про це вам скаже будь-хто з тих, хто нині на передовій. Вина в цьому не таких, як я, рядових бійців. Про причини затягування війни треба питати у тих, хто сидить у Києві. Вони дограються, що у бійців терпець увірветься і тоді цим великим «стратегам» доведеться відповісти за все – і за Зеленопілля, і за Іловайськ, і за смерті сотень бійців. Більшість з яких поклала свої голови через чиєсь головотяпство.

Перед подіями на Сході Дмитро познайомився з дівчиною з Луганської області. Вони зустрічалися, листувалися, мали намір одружитися. У кожного з них це буде друга сім’я. За наполяганням Дмитра кохана переїхала в Івано-Франківськ. Хвилюється за майбутнього чоловіка. Просить уже не їхати знову. Однак Дмитро уже прийняв рішення. Каже, одружаться на другий день після війни. Тому просить кохану ще трохи зачекати.

Втікачі можуть повернутися у батальйон

- Наші бійці з честю виконують усі поставлені завдання, - розповів по телефону журналісту  RІА  заступник командира 9-го батальйону Костянтин Бурячок. – І сучасний російський танк зупинили, й в іншому проявили себе. Зараз не час  говорити про це у деталях.  Наше головне завдання – зберегти кожного бійця.  За весь час участі  у бойових діях у нас загинуло троє людей, це найменше у порівнянні з іншими добровольчими батальйонами. І це було ще до того бою, після якого частина бійців повернулася у Вінницю.  Нема у нас важкопоранених, тільки легкопоранені.

Нині потребуємо поповнення нових бійцях.  Дехто з втікачів уже проситься назад.  Я їх розумію -  хтось піддався паніці, у когось не було досвіду служби навіть в армії, не кажучи про бойові дії. Не дивно, що злякалися. Страх є в кожного. Тільки дурень або ідіот може говорити, що нічого не боїться. Якщо хтось злякався свого перебування на війні, за це його не засуджуємо. Образливо, коли розповідають там, дома, неправду.

Зараз почастішали телефонні дзвінки від тих, хто  поїхав додому.  Просяться назад. На зборах батальйону вирішили так: якщо підрозділ, де служив той, хто залишив батальйон, готовий його прийняти, командування не матиме нічого проти.  Передайте вдома добровольцям. Які готові стати у наш стрій, нехай звертаються у військкомат і ми з радістю приймемо їх у свої ряди.

 

Коментарі (13)
  • винничанин

    Приуныли тролли наши "свидомые", всё им не весело, почему-то. Ау, Спектор Козак, ну где Вы там ? Выходите из схрона, коллега, не бойтесь. Министр обороны солгал, на самом деле никто на Украину атомных бомб не сбрасывал, Винница в безопасности.
  • 333

    Тролики между собой разговаривают, веселуха....
  • винничанин

    Эта новость уже не "катит", подумаешь, "російський танк найновішої модифікації" подбили. Валера Галетей уже ядерные взрывы под Луганском разглядел. Целых две штуки, оттого, мол, нам и отступить пришлось - авторитетно объясняет министр.
  • О.Глядач

    "Я розумів, що броню такого танка пробити непросто...Тому свідомо цілився у башту"

    А гусениці навіщо?
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Вінниці за сьогодні
21:11 В Україні планують закрити майже всі сільські школи 20:17 У Козятині чоловік осквернив Меморіал полеглим воїнам 19:46 Під час спільного застілля донька побила батька сокирою 19:15 Екстремальна їзда на даху Range Rover: як поліція покарала «каскадерів» photo_camera Від читача 00:11 Учні з Вінниці здобули призове місце на Таборі підприємництва у Львові 18:27 «Патрульний мало не зашпортнувся з TruСАМ у руках». За що поліцейські покарали подружжя військових офіцерів? 18:21 До яких лікарів можна звернутися без електронного направлення? 17:58 Зібрали 66 тисяч гривень на ЗСУ. В техколеджі відбувся благодійний бал в стилі 60 – 70 років photo_camera 17:23 Родинам полеглих військових у Вінниці вручили державні нагороди, присвоєні захисникам посмертно photo_camera 16:46 ТОП 3 ідеї, як відсвяткувати день народження сучасного підлітка у Вінниці (партнерський проєкт) 16:19 Сьогодні у Вінниці завершують опалювальний сезон 15:30 Що таке шале? Про затишні будиночки на природі та хто їх будує (Новини компаній) 15:21 З палаючої квартири на вулиці Дачній у Вінниці врятували чоловіка 15:15 Власна справа від 100 тисяч гривень: який готовий бізнес можна придбати у Вінниці photo_camera 14:24 Чемпіон підняв гирю 220 разів. В області визначили найкращих спортсменів серед аграріїв 14:14 У лабораторії виготовляли кілограм амфетаміну на місяць і збували через мережу клієнтів у Вінниці play_circle_filled photo_camera 13:20 Напівфабрикати: шкода чи користь? (партнерський проєкт) 13:16 Внаслідок масштабного обстрілу 22 березня пошкоджені всі енергоблоки на Ладижинській ТЕС 12:57 Чому «Долина» має забрати водомати з Вінниці? Отримали пояснення від мерії 12:12 Судитимуть ділків, які пропонували «посприяти» отримати посаду ректора медуніверситету
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Вінниці Ваші відгуки про послуги у Вінниці
keyboard_arrow_up