РУХ «ЗА ОЧИЩЕННЯ ВІННИЧЧИНИ ВІД КОРУПЦІЇ»
Хочете ви цього, чи не хочете, а мова піде про наболівший скандальний стадіон школи №18.
Другий рік йде людсько-чиновницька тяжба за землю територіальної громади і поки що Закон на стороні простого люду, однак місцеві чиновники на Закони не зважають.
Згадаймо історію.
В 1979 році управління капітального будівництва міськвиконкому відвело ділянку площею 3,5 га під будівництво школи №18.
В 2013 році (26 квітня) Вінницька міська рада надала школі дозвіл на розроблення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки площею вже 4, 1 га.
Та згодом (23 серпня 2013р.) Департамент капітального будівництва дає дозвіл на відведення земельної ділянки (шкільний стадіон) площею 0,63 га для будівництва багатоповерхівки покращеного типу. В той же час, додатком цього рішення (п. 1 рішення Вінницької міської ради № 1339) чиновники скасовують право школи розробляти документацію по відновленню меж земельної ділянки розміру 4,1 га (п. 42 рішення Вінницької міської ради від 26.04.2013 року №1270).
В той же день міська рада вирішує віддати шкільний стадіон в постійне користування забудовнику.
І хоча цей, шкільний стадіон є єдиним повноцінним стадіоном на весь мікрорайон, чиновники не змогли зупинитись перед ласим шматком землі зі всіма комунікаційними відводами.
Низкою незаконних рішень міська рада позбавила ЗОШ №18 земельної ділянки орієнтованою площею 1,2 га.
Перспектива залишитись без стадіону не сподобалась місцевим мешканцям, тому вони вирішили, щоб не сталось, довести неправомірність дій міської ради та ряду її чиновників.
Розпочалась судова тяганина. І якби не залякувались судді міською владою, вінничани вигравали процес за процесом.
Всі незаконні рішення скасувались повністю, апеляційні скарги жителі мікрорайону, задовільнили, дії міської ради визнавали протиправними. А отже, рішенням апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року, земельну ділянку площею 0,63 га (територію стадіону) повернуто у володіння ЗОШ №18.
Однак, генпідрядник ДП "Вінницьке інженерно-будівельне управління" МО України, проігнорувавши рішення суду, продовжує будівельно-монтажні роботи на земельній ділянці площею 1,2 га, що значно перевищує (!) розмір раніше виділеної для будівництва земельної ділянки.
Будівельник демонтував та зруйнував усе спортивне знаряддя стадіону, зруйнував поверхневий шар грунту із трав’яним покровом футбольних полів.
Завдавши шкоди шкільному майні, будівельник порушив ст.63 Закону України "Про освіту", адже матеріально-технічна база та інше майно навчальних закладів вилученню та знешкодженню не підлягають, окрім випадків, передбачених чинним законодавством.
До речі, згідно цього ж Закону земельні ділянки шкіл передають їм у постійне користування та не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
Дякуючи ініціативним жителям, окружний адміністративний суд зобов’язав інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області скасувати реєстрацію "Декларації про початок будівельних робіт".
Але, багатоповерхівка продовжує «рости», а все тому, що будівельник має надійний «дах» в особах чиновників міської ради. Це особи, в комерційних інтересах чиїх було закінчити незаконне будівництво на шкільному стадіоні. Це люди, на кому «висить» сьогодні кримінальна відповідальність.
Серед них, головний спеціаліст сектору землекористування юридичних осіб Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської Ради Риб’єва Лариса Володимирівна.
Вона не мала права готувати та надавати на 23 серпня 2013 року рішення Вінницької міської ради № 1394 про відведення шкільного стадіону Департаменту капітального будівництва Вінницької міської ради та надання в постійне користування для будівництва. Тому що, станом на 23 серпня 2013 року Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки стадіону, просто не існував, а сама земельна ділянка під забудову, нагадуємо, належить ЗОШ № 18, тому відчуженню не підлягає.
Риб’єва зобов’язана була перевірити наявність самого Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його відповідність до вимог чинного законодавства, і тільки після такої перевірки готувати проект рішення щодо відведення земельної ділянки у користування Департаменту капітального будівництва Вінницької міської ради… Однак, судячи з усього у Лариси Риб’євої були інші інтереси.
Через злочинні дії Риб’євої було прийнято незаконне рішення щодо відчуження шкільного стадіону під житловий будинок. В результаті чого, мешканців 7-го та 8-го мікрорайонів житлового масиву "Вишенька" та ЗОШ №18 позбавили можливості займатись фізичною культурою та права на здоровий спосіб життя.
В той же час, тодішній мер Вінниці Володимир Гройсман не мав права (!) ставити на голосування перед депутатами Вінницької міської Ради злочинне рішення. А відповідно, дії екс-меру містять теж ознаки кримінального правопорушення, передбачені ст.367 КК України.
Повернемось до генпідрядника. Ним є "Вінницьке інженерно-будівельне управління" МО України в якому директором являється Коробков В.І., давній приятель Гросмана В.Б. Відомо, що вони разом «ущільнюють» Вінницю новобудовами. Мета ясна, як день - зменшення собівартості будівництва.
Тендем зручний, адже Гройсман через своїх людей, готує усі необхідні дозвільні документи на будівництво, а Коробков будує комерційне житло та реалізує по ринковим цінам. Різницю коштів – диребанять між собою.
Розбираючись у махінаціях вінницької влади, «знайшлись» відомості про те, що Державне підприємство Міністерства оборони України "Вінницьке інженерно-будівельне управління" та відокремлений підрозділ Державного підприємства Міністерства оборони України "Вінницьке інженерно-будівельне управління" має спільного власника – директора Коробкова Валерія Івановича.
Ці дві юридичні особи мають також однакове місцезнаходження: 21007, м. Вінниця, вул.Червоноармійська, 17. Але знаходяться вони там тільки формально, бо насправді за цією адресою розташувався Вінницький зональний відділ Військової Служби Правопорядку.
По телефону із Головного управління розквартирування військ й капітального будівництва Міністерства оборони України нам повідомили, що в його структурі Державного підприємства Міністерства оборони України "Вінницьке інженерно-будівельне управління" – не має!
Значить підприємство Коробкова – фіктивне, до того ж воно сприяє приховуванню прибутків від Міністерства оборони України. Це взагалі – «супер», особливо зважаючи на те, що Україна перебуває у стадії активної військової агресії.
Державне ж підприємство Міністерства оборони України "Вінницьке інженерно-будівельне управління" є госпрозрахунковою організацією, і рахується як збиткове (!), хоча веде активну будівельну діяльність.
Зловживав своїм службовим становищем і славнозвісний директор Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської Ради Максим Мартинюк (на даний час голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України). Як не дивно, Мартинюк, будучи протеже Володимира Гройсмана, зайняв таку високопоставлену посаду, не маючи жодної будівельної освіти.
Пан Мартинюк, всупереч вимог ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", Закону України "Про землеустрій", знаючи, що земельна ділянка є стадіоном ЗОШ № 18, надав 18.09.2013 року висновок Департаменту архітектури, містобудування та кадастру про розгляд проекту землеустрою.
А отже, якщо Максим Мартинюк не відкупиться від Феміди, йому «світить» ст.367 КК України.
Не втрималась перед гарним «заробітком» і заступник начальника Управління Держземагенства у Вінницькому районі Галандзовська Д.С. Вона надала Гройсману і КО необхідний висновок про розгляд проекту землеустрою. А в цьому вбачаються кримінальні правопорушення за статтею аналогічною що й у Мартинюка.
Втягнули у злочинне угрупування й директора ЗОШ №18 Мельник А.В., який мусив «працювати» на пресу й розповідати про велике щастя, яке звалилось на нього і його школу у вигляді новенького маленького стадіончику… за що велике спасибі Володимиру Гройсману. Байдуже, що діти страждають через будівельників, які щодня катаються вантажним будівельним транспортом по шкільним тротуарам. Байдуже, що від цього будівництва постраждали мешканці навколишніх будинків, а новобудова закрила Божий світ школі… Байдуже все аби Володимир Борисович не образився.
Добре розуміючи, що земельна ділянка, де «женуть» здоровецький будинок, належить школі, Мельник замовчував цей факт. А зловживаючи службовим становищем, він надав згоду на відчуження шкільного стадіону під житлове будівництво.
Звісно, ми пройшлись лише «по верхах» корупційної схеми, нажаль, заглиблюватись є куди.
Мушу погодитись із висловлюванням голови Юнеско, котрий сказав, що корупціонери ще ганебніші, ніж проститутки: «жінки, які торгують своїм тілом, можуть знайти виправдання своїм вчинкам «приземленими» посиланнями на необхідність вижити й прогодувати дітей. Чиновники ж особливо «високого польоту», торгуючи своїм посадовим становищем або займаючись, м'яко кажучи, незаконною діяльністю, мають куди більш «піднесені» потреби у вигляді всіляких мерседесів і джипів, шикарних квартир і вілл, свого напівлегального бізнесу і нечуваних привілеїв».
Маємо разом зупинити це масове явище корупційної проституції, бо воно небезпечніше для нашої країни, чим війна на сході.
Головне організуватись і діяти в правильному напрямку.
Висловлюю особисту подяку адвокату Парвадову Сергію, голові громадської організації «Голос народу» Медведенко Олені та усім активістам та небайдужим учасникам нашого Руху за активну антикорупційну діяльність.
