Яким має бути ідеальний народний депутат?

Мордобій, з’ясування стосунків, образи, лайка і далеко не завжди вміння висловити свою думку грамотно і хоча б рідною мовою - такими ми звикли бачити більшість народних депутатів. Кожне засідання Верховної Ради перетворюється на розважальне live-шоу, в якому беруть участь зірки шоу-бізнесу, співаки, спортсмени, бізнесмени - ті, кого ми так вперто проштовхуємо до влади. Часто нам соромно за наших обранців, але, як то кажуть, “бачили очі, що купували”...

“Маємо, що маємо”

Цей вислів нашого першого президента українці часто цитують біля телевізорів, розводячи руками і дивуючись із чергової бійки у Верховній Раді. Чим керується більшість виборців, коли ставить ту саму галочку в бюлетені, часто залишається таємницею.

За 23 роки незалежності Україна пережила шість парламенських виборів. І лише одні з них - вибори 2012 року - були черговими. І лише одна Рада - 6-го скликання - відпрацювала встановлених законом п’ять років. Усі інші парламенти втримувалися щонайбільше чотири роки, щонайменше - два.

То ж схема проста - країна витрачає шалені кошти на проведення позачергових виборів, люди голосують у надії на краще або, тому що “так треба”, отримують новий парламент, народні обранці сідають у свої крісла, все стає точнісінько, як було, і вже за два роки українців переконують, що владу знову потрібно міняти. Замкнутий круг чи “синдром граблів? Слабка політична воля чи звичайне небажання аналізувати помилки минулого, коли вже голосували не за тих - як зрозуміти, що українці ніяк не оберуть парламент, який би нарешті працював і не ставив простих людей перед необхідністю знову йти на вибори через два роки?

На старт, увага ...

Три тижні тому, 25 серпня, Президент України розпустив Верховну Раду 7-го скликання і оголосив про проведення в Україні позачергових виборів. Відбудуться вони 26 жовтня, в останню неділю наступного місяця.

Почалася передвиборча кампанія, око милують численні білборди зі звичними надписами і лозунгами, соціологи працюють, не покладаючи рук, роблять свої політичні прогнози і звичні українці. Хтось уже визначився зі своїм вибором, а хтось поки що досить мляво реагує на те, що відбувається в кулуарах - ближче до виборів і зорієнтуюся…

То ж яким має бути ідеальний народний депутат, враховуючи те, що Верховна Рада - орган специфічний і займається творенням законів? На черговий круглий стіл RIA зібрала вінничан - представників різних професій, щоб поцікавитися їхньою думкою. Ми свідомо уникали запрошувати до участі вінницьких представників різних політичних сил, аби уникнути упередженості і політичного пафосу.

Олеся Шаповалова (29), представник вінницької ГО “Територія мам”:

“Зіркам у Раді робити нічого”

- Основний критерій, за яким потрібно оцінювати народного депутата і малювати образ депутата ідеального - це його робота. Що конкретно ця людина зробила за час свого перебування при владі? Можливо, написав толковий закон чи ініціював потрібну реформу? Я, на жаль, не можу згадати наразі жодного нардепа, який би відзначився у цьому плані.

Що стосується того, хто має бути у Верховній Раді - однозначно, співакам, діячам шоу-бізнесу та спортсменам там робити нічого. Як і підприємцям, які проштовхуватимуть через владні механізми інтереси свого бізнесу, потрапляють у кабалу від своїх спонсорів і працюють на себе й на них. З приводу професіоналізму - ще древні греки говорили: якщо ти хочеш чоботи, то йдеш до чоботаря, якщо хочеш лікуватися, то йдеш до лікаря. Якщо ж ми мріємо про гарну країну, то маємо розраховувати на професіоналів - людей, які мають юридичну освіту і бодай щось тямлять у творенні законів. А так у нас кожний, хто має амбіції і трішечки грошей, пхнеться у міністри освіти чи культури - це ж легко! І маємо тоді бардак у системі освіти, “безкоштовну” медицину та інші блага.

Я б особисто воліла бачити серед нардепів більше молоді. Чомусь дуже хочеться вірити, що їхнє мислення нове та неупереджене, а рішення свіжі. Щоб не зіпсувати і цю молодь, депутатів варто було б залишити без багатьох привілеїв, якими вони користуються.

Сергій Бінцаровський (33), вчитель історії та правознавства Вінницького ліцею №7:

“Має бути професіоналом та патріотом”

- В резюме будь-якого кандидата у народні депутати має чітко вимальовуватися три “П”: професіоналізм, порядність та патріотизм.

Народний депутат, перш за все, повинен мати юридичну освіту, щоб розбиратися у процесах законотворення, термінології та розуміти, як прописати цю реформу, щоб її реально можна було втілити в життя. За 23 роки незалежності наші законотворці спромоглися аж на дві, по суті, реформи - це грошова реформа 1996 року та реформа системи освіти, коли запровадили ЗНО.

Народний депутат повинен бути патріотом - без зайвого пафосу і биття себе в груди людина має розуміти, для чого вона прийшла у парламент, інтереси якої держави має захищати і життя яких людей зробити кращим.

Порядність та відповідальність - народний депутат повинен дбати про своє моральне обличчя. Щоб не було соромно не тільки людям в очі дивитися, а й на себе у дзеркалі. Слідкувати за мовою, висловлюваннями, за своїм іміджем, не встрявати у бійки і не влаштовувати їх у Раді. Не опускатися до рівня “вуличного” способу з’ясування стосунків із опонентами. Людина гідна та сильна використає силу слова, а не чоловічого кулака для того, щоб довести свою правоту. Про жінок-депутатів, взагалі, мовчу - їхня манера кидатися на чоловіків, дряпати їм обличчя більше підходить для “мильних опер”, а не для роботи народного депутата України.

Світлана Побережець (46), координатор Вінницької правозахисної групи:  

“Депутати користуються своєю безкарністю”

- Що стосується депутатських бійок у Верховній раді. Це не піар-хід, а демонстрація повної зневаги до народу. Мовляв, дивіться, ми й труси знімемо, а нам за це нічого не буде.

П’ять років тому йшла мова про те, щоб прийняти морально-етичний кодекс, де були б прописані не тільки норми поведінки народних обранців, а й відповідальність за порушення цих правил. У 2012 році говорили про створення Національного бюро розслідувань - спеціально для наших високопосадовців і таких от випадків. Ніякого кодексу не прийняли, ніякого бюро не створили. Депутати і далі продовжують користуватися всіма благами, статусом недоторканності і влаштовують балаган, замість виконувати свої обов’язки. Так поводяться можновладці, які впевнені у своїй безкарності, а людей мають за біомасу.

Народний депутат повинен бути професіоналом і розбиратися у процесах законотворення. Це те, що він робитиме у парламенті. Тому говорити, що було б добре народним обранцям мати юридичну освіту - неправильно. Це не “в ідеалі”, а в обов’язковому порядку. Ви ж не пустите людину, яка ніколи скальпеля в руках не тримала, в операційну до хворого. Подивіться на законопроект Соболєва про статус біженців - в серйозному документі пан Соболєв жодного разу не використав правильного й потрібного юридичного терміну, повним переліком яких давно й успішно оперує вся світова спільнота.

Віталій Погосян (33), фінансовий журналіст:

“Депутати “перегодовані” привілеями”

- Народний депутат має бути, в першу чергу, патріотом своєї держави. Це не голослівні висловлювання типу: “Дивіться, який я патріот, бо обмотався прапором України і маю жовто-блакитне тату” чи будь-яка інша демонстрація атрибутів патріотизму.

Патріот - значить, керується інтересами України. Значить, прагне зробити щось корисне для своєї країни, для людей, які його обрали і на нього розраховують. А для того, щоб у депутата не було спокуси подумати тільки про свої інтереси, і щоб нічого не відволікало його від основної роботи, потрібно забрати у нього ті привілеї, якими він марить, балотуючись у кандидати.

За тими людьми, яких ми бачимо у Верховній Раді, стоять потужні фінансово-промислові групи, ляльководи, які і працюють на хаос. Тому що сильна Україна не потрібна нікому - ні Європі, ні Америці, ні Росії. Парадокс - Конституція у нас ідеальна, закони прописані ідеально, реформи пропонують потрібні, але нічого не працює. Бо корупція настільки сильно вкорінилася у всіх ешалонах влади, що механізм давно дав збій. За великим рахунком, міняти потрібну всю систему. Тому що, скільки нових сил не вливай у ту ж Верховну Раду, вірус грошей і корупції понівечить і людину з найкращими намірами.

Олексій Вартаньян (55), підприємець, директор компанії “Мак-Вар Екопродукт”:

“Нам потрібно більше молоді”

- “Скільки у діжку з квашеними огірками свіжих огірків не кидай, все одно з часом всі свіжі огірки прокиснуть”. Такий вислів, думаю, дуже гарно демонструє те, що відбувається і у Верховній Раді. Приходять свіжі “огірки”, але у тій діжці під впливом “огірків проквашених” і самі киснуть. Вихід є - поміняти діжку, але навряд чи українцям зараз це під силу. Єдине, що ми можемо робити - підкидати у діжку все більше й більше “свіжих огірків”. Можливо, з часом вони кількісно й якісно пересилять “огірки квашені”.

Яким має бути ідеальний народний депутат? Це має бути патріот. Щоб любив свою країну - не так, що народний депутат я тут, діти вчаться у Англії, будинок маю у Франції. Щоб відчував свою відповідальність перед виборцями і добре зважував, з якою політичною силою відстоюватиме права тих виборців. Щоб ініціював потрібні й корисні реформи, а не бійки та потасовки.

Є така думка, що сьогодні позачергові парламентські вибори недоречні - мовляв, в країні війна, а нічого з тих виборів не зміниться. Але я вірю, що вибори нам потрібні. І ще більше хочу вірити, що хоча б щось та й зміниться на краще - можливо, в ту “діжку” потрапить більше свіжої сили, і її голос матиме значення.     

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.