Якщо «ЧП». Або Основні правила першої медичної допомоги у мирний та військовий час
Як правильно робити штучне дихання, непрямий масаж серця, зупинити кров, і як діяти, якщо людина поперхнулася? Чому це практично не вчать в школах і в профільних вузах. Хоча в усіх цих випадках рахунок іде на хвилини. Допомогти можете або ви, або ніхто… І не важливо, мова йде про мирний чи військовий час.
- Ми не хочемо війни, ніхто не хоче, але якщо вам прийдеться діяти – робити це доведеться в екстремальних умовах. Якщо ви прийшли сюди, значить у вас є бажання допомагати, але навряд чи ви психологічно готові до того, що можете побачити на власні очі під час військових дій…
Актова зала Медичного університету вгамовується, розмови стихають, а присутні усідаються, хтось на стільці, хтось прямо на сходи. Місця усім не вистачає. Починається відкрита лекція на тему “Перша медична допомога та вступ до військової травми”.
На першу лекцію, 26 березня, прийшли переважно студенти-медики, але були і такі, які до медицини не мали жодного стосунку.
Волонтерські загони
- Ми готуємо волонтерську групу з 57 людей. Це спільна програма з товариством Червоного хреста. З 31 березня розпочнуться навчання. Якщо ви залишили свій телефон – з вами зв’яжуться. Але, про всяк випадок, потрібна згода батьків… Адже не відомо, де може знадобитися ваша допомога.
Наступного дня, 27 березня, голова товариства Червоного Хреста у Вінницькій області Сергій Глухенький запевняє RIA, що далеко волонтерів не відправлять. Кожна область готує такі мобільні загони для себе та й не тільки на випадок військової загрози. Волонтери пройдуть стандартну 12-годинну програму по наданню першої долікарської допомоги та навчання на базі кафедри медицини катастроф. Після цього їм видадуть сертифікати, спецодяг, каски та рюкзаки з необхідними препаратами і вони будуть чекати, поки … щось не трапиться.
- До військових дій, сподіваюся, не дійде. Але крім них, волонтери можуть бути задіяні при повенях, інших природних та техногенних катастрофах, - каже Сергій Глухенький. – В принципі, нам для загону вистачило б і 30 людей, але хтось може відсіятися в процесі навчання, хтось, якщо дійде справа до конкретного випадку – захворіти чи просто мати інші плани.
Волонтером, за його словами, може бути не обов’язково студент медик, а усі бажаючі. При цьому перевага надається молодим сильним хлопцям, які, у випадку необхідності, можуть винести постраждалих.
«Ногами вперед», або не більше шести-восьми за «зміну».
- Одного року, під час проведення навчальних зборів, один з колишніх моїх студентів запитав, чому вважається, що санітар може «витягнути» з поля бою не більше шести-восьми поранених за 16-годинну зміну. Мовляв, я і 40 витягну, - продовжує лекцію Микола Матвійчук. - Я йому кажу – давайте спробуємо спочатку хоча б одного. Уявіть. Військові умови. Ви маєте три кілометри проповзти на животі на передову, до пораненого, стабілізувати його, і разом з ним, тягнучи його чи на собі чи на плащ-палатці, повернутися назад...Ось вам умовний потерпілий, якого потрібно витягнути з місця поранення від четвертого нашого гуртожитку. По периметру огородження студент, обливаючись потом, весь брудний, задихається, намагається притягнути “потерпілого”. Питаю – ну що далі продовжуємо? – Ні, я більше не можу. А тепер уявіть, що перед вами ще, не дай Бог, рвуться снаряди і стріляють, тому, щоб дістатися до потерпілого, потрібно буде вибирати місця так, аби бути захищеним з боку фронту, пересуватися за виступами, авто, не підставляючи себе під кулі.
Не рахуючи цього, перша медична допомога під час проведення бойових дій майже нічим не відрізняється від такої ж у цивільних умовах. Ну хіба, що спорядженням. Військові медичні сумки, які містять набір перев’язувального матеріалу для надання допомоги 20-25 пораненим, важать не мало не багато – 30 кілограмів. Крім них, наприклад, в медичних пунктах батальйону є ще й спеціальні комплекти, розраховані 100 пов’язок (Б1), та комплект Б2 – набір стандартних шин, розрахований на 50 іммобілізацій, тощо.
- Другий момент. Вважається, що постраждалого потрібно виносити головою вперед, бо вперед ногами виносять мерця, - веде далі викладач. - В умовах військового часу – це не правильно. Уявіть собі: медик – на одному плечі у нього зброя, на іншому – 30 кілограмова сумка. І це все б’є людину по голові… А коли поранений «іде» ногами вперед, то та людина, яка несе ноші ззаду спостерігає за станом постраждалого і головне, його нічого не травмує по голові.
Найважчі поранення – у живіт
З них 75% - проникаючі і тільки 25% - непроникні.
- У військовій ситуації буде і таке, коли кишківник лежатиме поряд з черевом, а людина буде притомна і проситиме про допомогу, - каже Микола Матвійчук. - І як до неї підійти, а головне – спробувати сховати нутрощі - окреме питання. Раніше кожен солдат і офіцер знав: якщо з моменту поранення в живіт минуло більше 15 годин, такий хворий на операційний стіл не клався, тому що розвивалися вторинні ускладнення – сепсис та перинотоніт.
Перинотоніт розвивається в 72% поранених в черевну порожнину. Його симптоматика - холодний піт, блідість, частий слабкий пульс, низький артеріальний тиск. На більш ранній стадії перинотоніт можна визначити за нерухомістю черевної сітки, напруженості м’язів живота, подразненням почеревини.
У таких випадках перша медична дорога полягатиме у накладанні на рану асептичної пов’язки. При цьому той, хто надає допомогу, обов’язково повинен бути в рукавчиках. Для профілактики шоку, пораненому вводять промедол (з тюбика шприца). І ще - при таких пораненнях хворому протипоказаний будь-який прийом їжі чи медпрепаратів через рот.
Зупиняємо кровотечу
- Навіть у мирний час в Україні щомісяця гине 90-95 тисяч людей – на до госпітальному етапі, через те, що не надають першу долікарську допомогу в повному обсязі, - продовжує медик. - За рік ця цифра сягає 600 тисяч людей.
Отже, як діяти, якщо є кровотеча, як її зупинити….
Є кілька способів: пальцеве притиснення судини до кістки, максимальне згинання кінцівки з підкладенням валика, підвищене положення кінцівки (наприклад, при венозній кровотечі), туга пов’язка – тампонада та джгут. Джгут накладається тільки при артеріальних кровотечах.
- Через 20 хвилин людина почне плакати від болю, від цього джгута, - попереджає викладач, - тому ви повинні знеболити, але через півгодини все одно послабити джгут, щоб кінцівка не оніміла, та притримати його, щоб не було сильної кровотечі.
Джгут накладається тільки на підкладку і ні в яком разі він не накладається дітям до п’ятирічного віку. Якщо немає джгута, згодиться пояс чи закрутка.
Шина (іммобілізація) накладається, якщо потрібно знерухомити ту чи іншу ділянку. Якщо людина за статурою подібна на вас – можна змоделювати (зігнути шину до потрібної форми) на собі. Порядок дій наступний: накладання пов’язки, знеболення потерпілого, фіксація шини. Якщо поранене плече, надпліччя, ліктьова частина – шина накладається таким чином, щоб кінцівка знаходилась у фізіологічному положенні і пальці руки могли рухатися. Якщо поранене надпліччя – руку повертаємо долонею до живота.
І якщо пошкоджений плечовий суглоб, ключиця чи лопатка – обов’язково потрібно підкласти валик з боку пошкодженої ділянки, «під мишку», це необхідно щоб пошкоджені кістки не дотикалися одна до одної і не поранили судини.
Реанімація в польових умовах
- Перед тим як проводити непрямий масаж серця, потрібно правильно визначити, куди натискати, адже не завжди є час, аби роздягнути людину. Тому в таких випадках – потрібно відрахувати відстань два пальці від мечеподібного відростка, це місце натискання на грудину, - розповідає Микола Матвійчук. - Непрямий масаж серця робиться зап’ястям, глибина натискань – у випадку дорослого – чотири-п’ять сантиметрів з частотою не менше 100 натискань за хвилину. Під час самого масажу руки від тіла не відриваються. Але через 30 натискань проводять два вдихання методом «рот до рота, рот до носа». Для цього застосовується прийом Сафара 1 і Сафара 2.
При Сафар1 одна рука кладеться під шию, друга на лобну скроню. Таким чином голова запрокидується назад. В результаті, у 60% випадків відновлюється прохідність дихальних шляхів. Але такий прийом не робиться, якщо пошкоджена шия.
Прийом Сафара 2 передбачає вільне висунення нижньої щелепи: для цього чотирма пальцями обох рук охоплюється кути нижньої щелепи і і піднімаються вгору, а великими пальцями натискують на підборіддя – привідкриваючи таким чином ротову порожнину. Є ще третій спосіб – Сафара-3 - це відкриття ротової порожнини методом перехрещених пальців.
Якщо людина потонула чи повісилась – як особливість, реанімація розпочинається з п’яти вдихів з переходом на непрямий масаж серця. При реанімації дітей до року – реанімація починається з 15 натискань в область серця, за якою ідуть два вдихи, і так далі, по черзі. При цьому інтенсивність такої роботи не повинна бути менше 100 натискань на хвилину, але не більше 120.
В решті випадків потрібна процедура реанімації виглядатиме так: 30 натискань – 2 вдихи, за хвилину до відновлення серцебиття і самостійного дихання..
- Перша помилка при непрямому масажі серця – зміщення вправо/вліво. В результаті ламаються ребра, як наслідок – через пошкодження внутрішніх органів виникає повторна кровотеча. Друга помилка – частота. Робиться менше 100 натискань на хвилину. Ефективності від такої реанімації не буде ніякої. І третє – проміжок між непрямим масажем серця і штучним диханням рот до рота перевищує 15 секунд. Ви повинні встигнути за 10 секунд зробити запрокидування голови і два вдихи, і повернутися до прямого масажу серця. Інакше ефекту не буде.
Ударити в серце. Перикардіальний удар.
- Якщо людина перехворіла вірусним захворюванням, і захисні сили організму виснажені, перикардіальний удар не робиться. Саме такий удар 19-річному хлопцю спричинив смерть. Він перехворів на вірусний гепатит А. Через виснаження організму удар призвів до інфаркту. Він помер. Тому цей метод застосовується вибірково.
Прийоми Гебліха. Якщо людина поперхнулася
Кілька років тому, медики станції швидкої допомоги поїхали на пікнік. Один з водіїв подавився. Йому постукали по спині. Мовляв, Коля покашляй, через дві хвилини Коля помер. Медики не змогли йому допомогти. Злякалися.
За статистикою, панікує 70% населення.
- Минулий рік. “Скайпарк”. Молода мама з маленькою дівчинкою. Дівчинка їсть цукерки. Я відійшов на 15-20 метрів, жінка закричала, - розвідає викладач випадок з власної практики. - Коли кричать на біду – відчуваєш усією шкірою. Повертаюсь, дівчинка синіє, пінить, хтось кричить – викликайте швидку, решта просто стоять. Перша думка – епілепсія, але судом немає. Друга – цукерки. Я розкриваю дівчинці рот, і на всю глибину засовую два пальці. Іногороднього тіла я не відчув. Але я це усе виволікаю. Дитина робить вдих і починає рожевіти… У мене між пальцями шматок целофану. Вона хотіла цукерок і гризла зубками пакет…
У таких випадках рахунок іде на секунди: дві-три хвилини - і людини немає в живих. При цьому вона не може ні кашлянути, нічого сказати, в неї холодний піт, відчуття смерті. Якщо ви розгубитеся чи будете зволікати, людина помре.
У таких випадках застосовується прийом Гебліха. Його можна виконати кількома способами. Перший, якщо людину можна обхопити, робите це в районі ребер (де вони сходяться), рука складається в кулак і по сигналу просячи людину видихнути, натискаєте на живіт. Другий. Нагинаєте людину і сильно б’єте в міжлопаткову зону долонею.
Коли, я зробив так хлопчику, який подавився абрикосовою кісточкою, вона пролетіла метри три. Знаєте, яка була реакція хлопчика: о дивіться, дядьку, ніби з рогатки вистрелив…
{photo_gallery id=4197|}
Де можна пройти медичну підготовку
Якщо ви не медик, отримати елементарні медичні знання можете при обласному товариству Червоного Хреста. Вул. Грушевського, 12. Тел: 35-05-68.
Курси безкоштовні, але від символічних 50 гривень тут не відмовляться. Кошти ідуть на оновлення обладнання.
Якщо минулого року основам першої долікарської допомоги тут навчали за 12 годин, з березня програму скоротили до шести годин, щоб охопити якомога більше бажаючих.
- За березень за цією програмою ми уже підготували 482 людини, - каже голова товариства Сергій Глухенький. – Ще близько 200 людей бажають пройти підготовку.
Для порівняння, з 2011 року, 12годинну підготовку при Вінницькому обласному товаристві пройшли 622 людини.
Також у Вінниці, в Будинку офіцерів діють курси молодшої медичної сестри. В порівнянні з програмою Червоного Хреста, ця програма більш обширна і включає не лише долікарську допомогу, а й догляд за хворим, але коштують такі курси 2500 гривень. Навчання триває місяць. Як відзначає директор курсів Галина Кравець, кількість тих, хто проходить навчання, за останній час особливо не збільшилась.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Сьогодні у Вінниці
Найчастіше
Ваші відгуки про послуги у Вінниці
