Український танець для самозахисту

Перший тренер – в АТО  

Бойовий Гопак у Вінниці почав свій розвиток з 2011 року. Вадим Доля почав тренерську діяльність в нашому місті після того, як пройшов навчально-вишкільний семінар і отримав сертифікат на право викладання в групах початківців. Він є військовослужбовцем, і з початком бойових дій на сході країни відійшов від спорту. Зараз Вадим Доля перебуває в зоні АТО. Його справу продовжують три інші вінницькі тренери.

Спочатку тренування проходили лише на базі ПТУ № 4, що на вул. Червоноармійській. Тепер юних гопаківців також навчають на Вишеньці, у школах № 23 і № 25, а також в мікрорайоні Тяжилів (школа № 27).

Учнів набирають вже з шести – семи років. Деякі опановують Бойовий Гопак «з нуля», інші мають досвід вивчення інших бойових мистецтв. Як правило, вони стають гопаківцями через дух патріотизму. 

Нині у Вінниці понад 100 прихильників Бойового Гопака. Найстаршим з них – близько 40 років, найменші – ще дошкільнята. 

Нещодавно, наприкінці березня, на базі школи № 23 пройшов перший чемпіонаті Вінниці з безконтактного виду змагу (тобто змагання) Бойового Гопака «Забава». В ньому взяли участь близько 40 юних спортсменів віком від п’яти до десяти років. На поєдинки малеча виходила в шароварах та вишиванках!

– Представники суддів оцінювали виконання обов’язкових елементів, різноманітність використаних технік і красу рухів учасників. Також бали надавалися за імітацію ударів рукою або ногою, які боєць зупиняв за 2 – 3 сантиметри від суперника, – розповів старший тренер Вінницького осередку Міжнародної федерації Бойового Гопака "Козаки Вінця" Руслан Дмитренко.

Перемагають каратистів і рукопашників

В Бойовому Гопаку є чотири напрямки. Оздоровчим можуть займатися і діти, і дорослі для підтримки своєї фізичної форми. Фольклорно-мистецьким цікавляться ті, хто хоче демонструвати свою майстерність на святкових заходах, а також презентувати цей стиль в інших регіонах та країнах. Спортивний напрямок – це підготовка до виступів у обласних і всеукраїнських змаганнях. А ось бойовий напрямок підходить лише для одиниць – найкращих гопаківців, які готові брати участь у змаганнях спортсменів різних стилів, включаючи чемпіонати Європи та світу.    

Обласні змагання та чемпіонати України з українського бойового мистецтва відбуваються двічі на рік. На останньому чемпіонаті країни з Бойового Гопака, який пройшов у Рівному, вінницький «граючий» тренер Сергій Коломієць став віце-чемпіоном у двох категоріях: «Забава» і «Борня».     

Провідних гопаківців також запрошують взяти участь в змаганнях з бойового самбо, карате, змішаних єдиноборств ММА.

– В Рівненській області щорічно проводяться й відкриті міжстильові змагання за правилами Бойового Гопака. Туди запрошуються представники карате, тхеквондо, рукопашного бою, бойового самбо та інших видів єдиноборств. Причому домінують в таких чемпіонатах саме гопаківці, які виборють левову частину призових місць, – наголосив Сергій Коломієць.          

Стусани і копняки

Існують кілька різновидів поєдинків. Перший – це «Забава». В ньому основне завдання  – навчитися відчувати противника, вміти скоротити і роз’єднати дистанцію. Це майже безконтактний двобій. Тут дозволені лише підсікання, за допомогою яких можна збивати з ніг. Іноді суперник сам може випадково «напоротися» на удар рукою чи ногою, що не вважається порушенням правил.

– В більшості випадків початківці, які займаються бойовими мистецтвами, мають страх, який потрібно перебороти. Цьому допомагають змагання в розділі «Забава». Цим переважно  займаються юнаки і дівчата віком до 12 – 14 років, які не допускаються до змагу в повний контакт. Адже під час формування організму дитини удари  в голову і тулуб  є небажаними, – розповів Руслан Дмитренко.

Наступним є змаг «Борня» (легкий дотик), де допускаються серії ударів. Найскладнішим є «Герць» – повний контакт, де бувають нокдауни і нокаути, як і в інших видах єдиноборств. Тут можна бити опонента руками (давати стусани) і ногами (копняки), робити підсікання, а на вищих рівнях майстерності використовувати борцівську техніку.

Також проводяться змагання з «Однотану» (соло-композиція в музичному супроводі з демонстрацією техніки) і «Тан-двобою» (попередньо вивчена показова програма з технічних елементів, яка виконується двома учасниками, які імітують поєдинок).

Від «Жовтяка» до «Волхва»

В Бойовому Гопаку відпрацьована навчально-виховна система, в якій є, окрім чотирьох напрямків розвитку, сім рівнів майстерності. Перші три рівні учнівські: «Жовтяк», «Сокіл» i «Яструб» (відповідають ІІІ, ІІ та І спортивним розрядам єдиної кваліфікаційної системи України), проміжний – «Джура» (відповідає кандидату в майстри) та мистецькі – «Козак», «Характерник» i «Волхв» (аналоги звань майстра спорту, майстра спорту міжнародного класу та заслуженого майстра спорту). «Волхв» є найвищим ступенем, де відбувається перехід від фізичної роботи в площину розумової боротьби, духовної та енергетичних практик.

Учні шкіл Бойового Гопака, окрім техніки двобою, вивчають українські національні традиції та обряди, опановують мистецтво співу і танцю, гру на музичних інструментах. Гопаківці виховуються на засадах державницького патріотизму та загальнолюдської моралі, поваги до старших та пошани до своєї історії.

– Державної підтримки поки що у нас немає. Але в перспективі Бойовий Гопак можуть вивчати в загальноосвітніх школах; ця ідея наразі активно обговорюється. Чим більше українців займатимуться бойовими мистецтвами, тим сильнішою буде наша держава! Філософія нашого виду спорту проста: гопаківці мають стати воїнами Світла, Правди, Добра і Любові; вміти захистити рідну землю від ворога, а також любити свою родину і батьків, поважати старших і своїх вчителів, – каже Сергій Коломієць.

Закодований танець

Бойовий Гопак розвивається майже в усій Україні – в першу чергу в західних регіонах, а також в центрі (Київ, Ірпінь, Кіровоград), півдні (Одеса) та сході (Дніпропетровськ, Харків).

Вид спорту був заснований в 1985 році львів’янином Володимиром Пилатом.

– Козаки з давніх часів володіли власним бойовим мистецтвом. Після руйнації Запорізької Січі козаки-характерники закодували українське бойове мистецтво в танець. Це було зроблено для того, щоб їм не забороняли цим займатися. Засновник Бойового Гопака Володимир Пилат шукав згадки про нього в архівах, але практично все було знищено. Тоді він виявив, що українські танці (особливо популярні серед козацтва «гопак», «аркан» та «метелиця»), містять у собі дуже багато елементів, не поширених у інших народів і схожих на бойову техніку – удари ногами в стрибку, присядці чи «павучку», різноманітні кроки, відбивання, підсікання, «повзунці», «присядки», «тинки», «копняки» тощо. Пізніше ці рухи, належним чином трансформовані до вимог сучасного бойового мистецтва, склали основу технічного арсеналу Бойового Гопака, – наголосив Руслан Дмитренко.              

Перш ніж почати роботу над відродженням Бойового Гопака, Володимир Пилат впродовж 17 років вивчав карате, кікбоксинг, дзю-дзюцу та айкідо. Також певний вплив на формування техніки мали прийоми самозахисту селян Галичини. Там практично в кожному селі були школи, в яких вчили дітей боротися. Майстер бойових мистецтв не мусив займатися городом, скотарством, а лише підготовкою молодих воїнів.

У 1996 році у Львові було проведено перші всеукраїнські змагання із Бойового Гопака. В 1997 році його визнали національним видом спорту. У 2001 р. було створено і зареєстровано Міжнародну Федерацію Бойового Гопака, яка займається його поширенням за межами країни. В 2001 р. в Південній Кореї відбувся IV всесвітній фестиваль бойових мистецтв, на якому збірна України з Бойового Гопака зайняла третє місце, чим шокувала всіх.

Фото 1 з 13

Previous Next

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 
7. 
8. 
9. 
10. 
11. 
12. 
13. 

Previous Next

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.