Як пенсіонер в стоматологічній поліклініці «гріхів» набрався

Випадок стався вчора, березня, близько 14.00.  Пенсіонер, який викликав журналіста, чекав перед входом в лікарню. На вулиці холодно, але він без верхнього одягу. Говорив чоловік емоційно, розмахуючи руками.
- Так не може бути! Немає порядку! Вони мені Книгу скарг, а вона не прошнурована і не пронумерована! - говорить 62-річний Василь Кривоніс.
Трохи заспокоївшись чоловік почав розповідати історію з самого початку.
- Прийшов в 13.00 вирвати зуба, а лікаря немає на місці, - розповідає він. – Дехто з людей чекає його з 11.00. В лікарні кажуть, що він поїхав на якийсь виклик. Є ці виклики чи немає – незрозуміло. Тут зовсім немає ніякого порядку. Талончики на відвідування дають, але по ним черги не діждешся. При мені в жінки, інваліда ІІ групи, за знімок вимагали 36 гривень. Пішли зі мною, зараз все самі побачите.
В приміщенні лікарні багато людей. Більшість стоїть, бо сидінь на всіх не вистачає. Піднімаємось з паном Василем на другий поверх шукаючи завідуючу. Там виявляється, що він наплутав і її кабінет на першому.
Двері відчинені. В кабінеті літня жінка з хлопцем. Вони якраз збираються виходити, але пенсіонер спиняє їх.
- Розкажіть ось журналісту про свої порядки, - каже він. - А як не вмієте керувати людьми то звільняйтесь.
Завідуюча відділенням Елла Семченко виглядає схвильованою. Перед тим як викликати журналіста пенсіонер вже заходив до неї в кабінет.
-У нас безкоштовна поліклініка для пільгових категорій, - розповідає Елла Семченко. - На все відділення чотири стоматологічних крісла, а черги самі бачите які. Крім того лікарі працюють на пів ставки. Відповідно вони працюють через день. Людям видають талончики, для запису. Але буває так, що лікар не може всіх прийняти, бо два рази на тиждень в нього є ще виїзд.
Пенсіонер, який слухає нашу розмову, не може втриматись і постійно перебиває жінку.
- Гроші! Ви розумієте, при мені в жінки, інваліда ІІ групи вимагали гроші на знімок, - каже чоловік. - І чому у вас Книга скарг не пронумерована.
- Благодійний фонд при лікарні ми тільки почали практикувати лише другий день, - каже жінка.  Якщо, наприклад людина хоче не просту пломбу, я якусь дорожчу, це все через фонд. - Рентгенолог може за день зробити лише двадцять знімків. Ніхто не хоче отримати більшу дозу радіації ніж потрібно. Якщо пацієнти хочуть - можуть доплатити через благодійний фонд і можливо він погодиться. Стосовно книги скарг, то тут ми звичайно винні. За кілька місяців скарг не було, тому ми про неї забули. Не прошнурували і не пронумерували.
Хлопець в кабінеті завідуючої виявляється її онуком. Він намагається якось втихомирити пенсіонера, коли той переходить на високі тони.
- Це мій захисник, - каже жінка і веде нас з пенсіонером показувати кабінети в лікарні. - Сходи в нас трохи заважкі для пенсіонерів, на попередньому місці було краще.
Дорогою пенсіонер розповідає, що його ще образили в реєстратурі. І ще, про те, що жінка реєстратор відмовилась йому називати своє прізвище.
На другому поверсі заходимо в хірургічне відділення в якому одне крісло. Хірург показує книгу записів. В ній кожного дня записано більше тридцяти людей.
- З бюджету на наше відділення виділили 500 тисяч на рік, - каже хірург. - Сучасні матеріали дуже дорогі. Ми підрахували, що для того, щоб хоч якось існувати і приймати людей нам потрібно ще стільки ж.
Книгу скарг знайти так і не вдалось. В реєстратурі сказали, що її хтось взяв і не повернув. Навіть сходили подивитись чи немає її в кабінеті завідуючої.
- Не знаю, що тепер робити, як мені тепер зуба рватимуть, - каже наостанок пенсіонер. – Набрався я з вами в цій поліклініці гріхів.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.