- У таку назву я вклала прагнення, щоб поети поділились своїми думками про їхнє бачення світу, зокрема і становища в Україні, - говорить організатор поетичних читань Христина Єгорова. Метролог за спеціальністю, дівчина працює арт-менеджером у вінницькому універмазі та навчається у вінницькому «Політесі».
Для дівчини це вже другий творчий вечір, який вона організовує, останні 5-6 років сама пише вірші. Це і стало подальшим стимулом.
- Я дуже довгий час писала, і не мала можливості поділитись цією поезією. Нещодавно я побувала на літературному вечорі в бібліотеці Тімірязєва. Мені там сподобалось, але там обстановка була дещо формальною, і я вирішила, що зберу свій поетичний захід. Я почала працювати у вінницькому універмазі, мені видалась можливість проводити та організовувати такі вечори.
Поети зачитували свої улюблені вірші різних жанрів. Вінничанка Аделіна вразила усіх присутніх віршем-діалогом зі зрадником України.
- Я помітила, що у кожній країні є свої герої, але є і свої зрадники. Мій вірш – це діалог із таким зрадником, на нього мене надихнули останні події в Україні - каже дівчина.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
Анонім
Анонім
До всего есть дело, всё им по плечу,
Учат, как сношаться, даже маму с папой,
Пьют заместо пива, - конскую мочу.
Раздают кацапы ценные советы,
Ведь они всё знают, и во всём секут,
Где чего случится вдруг на белом свете,
А кацап незванный, - сразу тут как тут.
Где его не просят, и не уважают, -
Именно в то место сунет он свой хер,
Хоть своей же властью вечно унижаем, -
Он на всё согласен, словно пионер.
Что же тут поделать, - это их привычка, -
Лезть под одеяло, и в ночной горшок,
Ведь кацапы, знамо, - и в пи...де затычка,
И к за...упе лысой красный гребешок.
Тягот и лишений не страшась нисколько,
За весь мир кацапы призваны страдать,
Всем они помогут, - во дворе вот только
За собою мусор некому убрать.
Жили бы нормально, как все люди в мире,
Но кацап, однако, твёрдо убежден,
Что ему мешает смыть го...но в сортире
Хитрый и коварный, подлый Вашингтон.
Как же вы, болваны, жалки и нелепы, -
Сами обосрались с головы до пят,
До чего забавно наблюдать, как скрепы
В ваших черепушках без мозгов скрипят.
Между тем, имея кой-какой всё ж опыт,
Пьяная Россия всё встает с колен, -
Но не понимает, бедная, что в жопе
Не духовный стержень, а кремлёвский член.
В голове опилки и обрывки ваты, -
Кто из вас ответит на такой вопрос, -
Вдруг подохнет Путин, - вы ж не виноваты,
Вы же ни при чём ведь, - ё...аный колхоз?
Что же вы за люди, - люди-человеки?
Что же вам неймётся, в заднице свербит? -
Будьте же вы, суки, прокляты навеки
С вашим "русским миром", - fucking russian shit!
Анонім reply Анонім
Анонім reply Анонім
Женька Женька reply Анонім
Анонім reply Анонім
Лирика по-украински - за ляжки и кусты.
Анонім reply Анонім
Анонім reply Анонім
Ф. Тютчев