«Народний контроль» – цеглина громадянського суспільства або черговий проект олігархів?

Про подібний проект, який підкреслено відмежовується від партійно-політичного життя, наголошуючи, що головною його метою є контроль над виконанням владою своїх функцій, можна було б і не писати. Вони з’являються із завидною регулярність майже перед кожними виборами. «Пора», «Третя республіка», «Чесно» та інші. Усі рано чи пізно участь у виборах беруть.

Але претензії нинішнього «Народного контролю» значно більші. Мало приховуючи власні цілі, громадська організація уже в концепції заявляє, що «йде на місцеві вибори». Із стандартними, щоправда, обіцянками: «створити нові робочі місця через дерегуляцію бізнесу», «ліквідувати монополії» тощо.

Чи зможе «Народний контроль» вирватися із того резервуару одноразових передвиборчих проектів, який збільшується з кожними новими виборами? І справді дасть імпульс для розвитку громадського суспільства? Або ж поповнить когорту усіх «команд озимого покоління»? Спробуємо розібратися.

«Народний»?

Очолює НК народний депутат України Дмитро Добродомов, колишній львівський журналіст та гендиректор медіа-холдингу ZIK. «Воював» з місцевою «Свободою», критикував подекуди Львівського міського голову Андрія Садового, але дуже обережно висловлювався про Партію регіонів.

Недоброзичливці Добродомова – «свободівці» – пояснювали це тим, що редактор є ставлеником власника ZIKу галицького нафтового магната Петра Димінського (між іншим – екс-нардепафракції «Регіони України»). Бізнесмен, у свою чергу, був своєрідним «дахом» для місцевих «регіоналів», які завжди некомфортно почували себе на Львівщині http://www.varianty.net/3227-yurii-mykhalchyshyn-yakshcho-informatsiia-pro-te-shcho-dmytro-dobrodomov-ye-vnukom-nkvdysta-pravdyva-to-tse-maie-znachennia-dlia-vybortsia 

Коренів цієї інформації ми, безумовно, не знайдемо. Проте очевидно одне – грошей у журналіста Добродомова вистачає. На всі ці «борди», телевізійну рекламу у пройм-тайми, постійну присутність у теле-шоу, створення розгалуженої мережі організацій НК та іншу агітацію.

Між іншим сам Добродомов, коли ще не був народним депутатом, вмів вираховувати замовника, аналізуючи кількість викинутих на кампанію чи контр-кампанію грошей. Так, коли на виборах 2012-го року містечка Львівщини були обклеєні плакати з написами проти Добродомова, він чітко відповів: «Напевно все дуже просто і очевидно. Ви бачили якість поліграфії? Тому можете оцінити вартість цієї розклейки. Тому однозначно це хтось з фігурантів нашої програми, які дуже не зацікавлені в тому, щоби я потрапив у Верховну Раду» http://vgolos.com.ua/articles/syhivskyy_stupor_106841.html

Скористаємося його методом і зрозуміємо, що нині хтось дуже зацікавлений у тому, щоб проект Добродомова «зіграв» на місцевих виборах.

Підкреслимо – жодна (!) політична партія досі не розпочала відкрито рекламувати себе напередодні місцевих виборів. А «Народний контроль» це вже її у концепції прописав. Як головну мету.

А може іншої й немає?

«Контроль»?

З оригінальністю у «піарників» «контролю» не дуже. Аналогічний проект існує не де-небудь, а у системі російського політичного монстру «Єдиної Росії» https://er.ru/projects/narodnyij-kontrol/

Та оригінальність тут і не потрібна. Димінський, зв’язки якого із ZIKом (про власного власника будь-якого ЗМІ в Україні дізнатися непросто) неодноразово підкреслювали оглядачі http://www.telekritika.ua/daidzhest/2013-08-29/84526, є, одночасно, співвласником холдингової компанії «Контініум» (мережа заправок WOG). Відповідно – бізнес-партнером Ігоря Єремєєва.

Так, коли вибухнула нафтобаза «БРСМ-Нафта», а журналісти почали розслідування ймовірної причетності до цієї події усіх ключових учасників нафто ринку, у тому числі й WOG http://ua.racurs.ua/853-yakscho-naftobazy-vybuhaut-otje-ce-komus-potribno-rozpovid-eks-golovy-konsultatyvnoyi-rady-pry, то Добродомов негайно перетворився у головного коментатора подіїта експерта газового ринку. Відразу ж називаючи усіх причетних до афер з «БРСМ-Нафтою» http://podrobnosti.ua/2040863-dmitro-dobrodomov-naftobazu-pd-kivom-pdpalili-navmisno.html. 

Непогана поінформованість для особи, яка з нафто бізнесом справ до цього начебто не мала. Справді, мову можна вести про «народний» контроль. Над окремо взятою галуззю – нафтовою.

Далі…
8 червня запалала нафтобаза, 16 червня Добродомов уже знав усі подробиці проблемних питань навколо неї, а наступного дня вийшов з фракції «Блок Петра Порошенка». На 4 липня у Києві заплановано з’їзд, на якому пропонується утворити партію «Народний контроль».

Так, за карколомно стислий період часу (близько двох місяців) лідери громадського руху вирішили, що у рамках суспільно-моніторингової організації їм буде тісно. Попередники з аналогічними претензіями («Демократичний альянс», «Громадянський актив Києва») на цей період «розкрутки» витрачали роки. Але й гроші там були зовсім інші.

Нині виконком НК очолює Андрій Мисик. Теж зі Львова. Був у «Порі», засновником «Радикальної партії Олега Ляшка» у Львові, членом «Всеукраїнського патріотичного союзу», який у 2008-му році висував кандидатом у мери Києва Віктора Пилипишина (ще один партнер Єремєєва по Народній партії Литвина) http://www.postmaidan.info/archives/1353 

Серед інших дописувачів на сайті «Народного контролю» – львівський активіст Віталій Загайний, «ударівець» з Івано-Франківська Володимир Гергелюк, депутат Коломийської міської ради Геннадій Романюк, журналісти з Коломиї – Ольга Баранецька та Марина Максимів. Поодинокі учасники – з Києва.

Географія «молодого проекту», як бачимо дуже локалізована сферою впливу зазначеної вище групи «Контініум».

За декілька тижнів – коли на місця дійдуть реальні гроші, а не ті, які сьогодні витрачають на борди, ареал поширення НК, звісно, збільшиться.

Однак уже сьогодні очевидно, що проект створений з прицілом, передусім, на Західну Україну.

Але навіщо? А подивіться – які найбільш рейтингові партії у цьому регіоні і в кого слід трохи відібрати електорат.

І відразу ж все стане зрозуміло.