Усе за законом. Вона каже про темні плями в його репутації. Він: “Змив гріхи кров’ю в АТО”. Колишнє подружжя не може поділити сина, через це поліція тепер перевіряє інформацію про зброю, наркотики, сутенерство і проституцію… Усе почалося з викрадення
Колишній чоловік працівниці «Нової пошти» Марини Ткачук забрав 4,5-річного Єгора в неї на очах і поїхав з міста. Кіднепінгом у поліції це не вважають. Мати прийшла в редакцію розповісти, що на кримінал її колишнього чоловіка правоохоронці заплющують очі.
Він раніше служив у міліції, а останнім часом воював в АТО. Розлучилися на початку року, місце проживання сина не визначали. Хлопчик залишився з мамою. Але наприкінці квітня батько його забрав, силою, без згоди мами.
- Його знервувало, що я подала на аліменти, - каже 29-річна Марина, яка ще до історії з викраденням заявляла на колишнього чоловіка в поліцію. – Він мені погрожував, пробив колеса в автомобілі, скрізь їздив за мною, разом зі своєю теперішньою дружиною. Думаю, що порадили так відібрати у мене дитину їм у поліції.
Те, що Марина називає викраденням, було 28 квітня. На той момент у поліції вже лежали скарги й від Сергія, бо Марина не давала бачитися з сином.
- Я хотіла його огородити від спілкування, бо бачила агресивний настрій батька, - говорить Марина. – За це він почав писати різну нісенітницю, що я веду аморальний спосіб життя, наркоманка, алкоголічка, займаюся проституцією. Я пояснила в поліції, що не даю йому дитину, бо реально не знаю, що він може зробити. У нього є зброя. Він після АТО приймав сильні антидепресанти. Я розказувала, що в нього бувають зриви, але в поліції сказали зустрітися й дати йому дитину.
Викликала “копів”
Жінка подзвонила колишньому чоловікові, щоб прийшов погуляти з Єгором у дворі, в її присутності.
- Він покликав малого, Єгорка підбіг, він узяв його на руки і почав тікати, - розповідає Марина. – Я їх догнала, і він ударив мене. Коли я почала дзвонити на «102», під’їхала його дружина, він сів у машину і поїхав.
Поліцейські знайшли автомобіль “викрадачів” у дворі нової жінки Сергія. Вона сказала, що висадила чоловіка з хлопчиком біля “Дастору”, мовляв, пограються і повернуться.
- Дитину мені не повернули ні вони, ні поліція, - говорить Марина. – Поліцейські одразу сказали, що шукати Єгора не будуть, раз він з батьком. Згодом я дізналася, що вони поїхали в Карпати. Писала разів п’ять заяви по викрадення і про нанесення мені тілесних ушкоджень. Не відкрили кримінальну справу. Кажуть одне: він батько, мав право забрати сина, шукати не будемо. Усе це було сплановано, з поліцією домовлено. Його теперішня дружина теж раніше в міліції працювала. Вона так і казала поліцейським, що начальник у курсі.
- Ніхто їм нічого не радив, вони мають рівні права і обов’язки на цю дитину, - відповідає на звинувачення Марини керівник міської поліції Анатолій Присяжнюк. – У своїй заяв ця жінка вказала, що батько забрав дитину при погодженні зі мною. Після такого я ініціював зустріч з ними обома і другою жінкою й спитав, хто зі мною був раніше знайомий. Усі сказали, що бачать мене вперше. Що стосується вимог порушити кримінальне провадження, то за фактом нанесення тілесних ушкоджень, де є ознаки кримінального злочину, заяви зареєстровані. Інші заяви і скарги, а такі є від обох сторін цього конфлікту, розглядаються в порядку Закону України про звернення громадян.
Сина не повернули
Скарг, як каже начальник відділу поліції у справах дітей Володимир Борищук, було по кілька з обох сторін. Колишнє подружжя обмінялося звинуваченнями. Хтось писав про зброю і сутенерство. Хтось про наркотики і проституцію.
- Обоє раніше судимі, притягувалися до відповідальності, обоє міняли прізвища кілька разів, - сказав Володимир Борищук.
- Не будемо цих моментів торкатися, тому що ці обопільні звинувачення дуже некрасиві, - говорить Анатолій Присяжнюк. – Головне в цій ситуації єдине – щоб батьки перестали травмувати хлопчика, його психологію такого раннього віку. Ми їм порекомендували в судовому порядку вирішити питання щодо місця проживання дитини, години, коли, хто, в який день має право забрати сина і з ним відпочивати.
Чи дозволено комусь з батьків без згоди іншого виїхати з дитиною із міста?
- Потрібне нотаріально завірене доручення для вивозу дитини за межі країни, - пояснив начальник поліції. – А на території країни батьки мають рівні права та обов’язки.
Єдине, що вдалося почути від батька хлопчика, який не захотів приходити в редакцію для розмови з журналістом, - що він «заслужена людина», має нагороди, був героєм телепроекту про воїнів АТО та «змив всі гріхи кров’ю». Сергій заборонив писати його коментар зі словами «робіть з неї героїню».
- Якщо до нас надходять заяви, що мама не дає спілкуватися з дитиною чи батько, радимо звернутися чи в органи опіки і піклування, чи до суду, й питання вирішуються. А щоб от такого ходу набрали суперечки між батьками, як тут, це рідко трапляється, - говорить Володимир Борищук. - Тут батько на своєму стоїть, а мати на своєму, але не можна говорити про викрадення. Востаннє справжнє викрадення дитини було 15 років тому по сьомій школі, коли викрали онука губернатора Іванова. Більше нічого такого у Вінниці не траплялось.
«Кінднепінг» чи реалізація прав на дитину?
Олександр Білошкурський, адвокат:
- Випадок, коли батько, або мати самовільно, через силу, забирає (викрадає) дитину до себе, не можна кваліфікувати як кінднепінг. Стаття 146 Кримінального кодексу України може бути кваліфікована тільки, якщо викрадення дитини відбулося не батьками, а викрадали або брали участь в цьому інші особи.
Такі дії можна кваліфікувати як самовправство (стаття 356 ККУ). Крім того, під час викрадення дитині могли бути нанесені тілесні ушкодження. Така поведінка одного з батьків впливає на психіку дитини. Оцінку таким діям має дати суд. Їх треба оскаржувати цивілізовано і в судовому порядку.
Як на мене, батько не має права так поступати. Морального права не має.
При зміні місця проживання дитини діє презумпція згоди одного з батьків щодо вчинення таких дій, а відтак - у тому випадку, коли один із батьків самовільно змінить місце проживання дитини, інший має право на відібрання дитини у судовому порядку. І опікунська рада, і суд враховує комплексно умови проживання та виховання дитини з кожним із батьків, зміни в такому вихованні і психіці дитини при зміні місця проживання.
Перш за все, батьки мають пам’ятати, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Дитина повинна, коли це можливо, зростати під піклуванням і відповідальністю своїх батьків, у всякому випадку в атмосфері любові, морального та матеріального забезпечення, що випливає із принципу статті 6 Декларації прав дитини.
Одним із способів вирішення питання щодо виховання дитини є укладення батьками нотаріально посвідченого договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо. На мою думку, такий спосіб є найбільш доцільним щодо якнайкращого забезпечення інтересів дитини, оскільки у такому випадку батьки можуть вирішити усі питання, що стосуються місця проживання дитини, участь у вихованні, навчанні, догляді за дитиною.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
Анонім
Анонім
Анонім
Анонім
А особливо огидно, коли батько наробив 5-7 дітей з різними жінками, всіх кинув, зате по церквах бігає, лобом поклони б'є і хреститься, як баба Параска. Раз рік дасть дитині бублика - і вже "виконав батьківські обов'язки". А решту 364 дні навіть і не вітається.
Люди ПОДУРІЛИ!