Вінничанка у Франції досліджує гормон кохання

Вінничанка у Франції досліджує гормон кохання
Чи може людина стати щасливішою, якщо їй штучно ввести гормон кохання? Це один із аспектів незвичних, але надзвичайно цікавих досліджень 25-річного науковця-хіміка нашої землячки Юлії Карпенко.

Захист роботи відбувався в університеті Страсбурга. Згідно з міжнародними вимогами, дисертація написана на англійській мові. Її захист відбувався на французькій. У Страсбурзі  Юлія  протягом трьох років навчалася в аспірантурі. Під час навчання працювала в науковій лабораторії  під керівництвом професора  Марселя Ібера. Він був науковим керівником у пані Карпенко.

-Наукові інтереси  професора Ібера  неординарні – наша група займається хімією кохання, - розповіла журналісту RIA пані Юлія. - За виникнення почуттів прив’язаності, турботи та кохання відповідають багато хімічних речовин та процесів в організмі, але дуже велике значення відіграє гормон окситоцин. Він присутній у великій кількості в материнському молоці. Саме цей гормон викликає довіру, симпатію та контролює її переростання в кохання. Нещодавно вченими було встановлено, що в аутистів рівень гормону кохання окситоцину є заниженим. Перші спроби вводити додатково окситоцин хворим на аутизм у вигляді назального спрею були успішними. Після цього  аутисти активніше йшли на контакт з оточуючими, реагували на емоції інших людей. Однак проблемою є низька стабільність самого гормону в організмі – всього декілька хвилин.

Вінничанка у Франції досліджує гормон кохання, фото №1 на сайті 20minut.uaНаша група працює над створенням речовин, що є аналогами окситоцину, але проявляють більшу стабільність в організмі і можуть бути застосованими для лікування аутизму та інших поведінкових розладів людини. Тобто, окрім чисто наукової зацікавленості молекулярними основами кохання, ми маємо і практичну ціль - створити ліки для допомоги аутистам

Відео дня

-Чи можна буде у майбутньому впливати на механізм виникнення закоханості та кохання? – запитую молодого науковця.

-Ми не ставимо за мету створювати приворотні зілля чи пігулки  від невзаємного нерозділеного кохання (хоча і те, й інше можливе вже навіть зараз!), - каже Юлія Карпенко. – Наші прагнення розгадати механізми, створені природою, та навчитися використовувати ці знання для лікування серйозних розладів, що сприяють відсутність або дефіцит гормону закоханості й кохання.

Віктор СКРИПНИК

(067) 1079091

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (2)
  • Дарья
    Така молода, а вже такими дослідженнями займається. Молодець, незвичайне дослідження.
  • Базаров Венцеслав
    Бгг, а це часом під термін наркотики не підпадає?

keyboard_arrow_up