- І що мені тепер з тим дипломом робити? Тиждень тому отримав спеціаліста, втішився! А зараз виходить, я просто бакалавр, чи як? - каже 22-річний вінничанин Влад Шемчишин, який цього року закінчив Вінницький педуніверситет і вивчився на журналіста.
Забудьте про спеціаліста
Верховна Рада в черговий раз взялася реформувати систему вищої освіти в Україні. Цього разу, сподіваються можновладці, дипломи українських спеціалістів будуть більш адаптованими до європейських норм. Замість “незрозумілого” ступеню кандидата наук, який можна було отримати на основі магістра, матимемо доктора філософії. А вже після доктора філософії можна претендувати і на доктора наук.
Тим студентам, які не планують пов’язувати своє майбутнє із науковою діяльністю, доведеться звикати до бакалаврів та магістрів. А от спеціалістів більше не буде.
Цікаво, що у новій редакції Закону немає ні слова про те, до чого прирівнюватиметься диплом тих студентів, які вивчились на спеціалістів. Як повідомили журналісту RIA у Вінницькому обласному департаменті освіти, офіційних роз’яснень щодо нововведень поки що немає, тому й лякатися студентам рано.
Рік “коту під хвіст”?...
Вінничанин Влад Шемчишин цього року закінчив Вінницький педагогічний університет, інститут журналістики. П’ять років “гриз граніт науки”, сподіваючись отримати омріяний диплом спеціаліста. І таки отримав, але за два дні до того Верховна Рада взяла і скасувала ступінь спеціаліста. Хлопець досі не знає, за що платив усі ці роки:
- Не можу сказати, що так аж переживаю, але трохи неприємно. Все-таки, я навчався на контрактній основі, і сподівався, що через п’ять років матиму диплом про вищу освіту, - каже хлопець. - А як воно буде тепер? Якщо я не спеціаліст, то хто - бакалавр чи магістр? Бо це різні речі. Добре, якщо прирівняють наші дипломи до ступеню магістра. А якщо це буде бакалавр, то, виходить, рік пішов “коту під хвіст”?
Свій сьогоднішній диплом хлопець називає “парадоксальним”:
- У Європі немає такого поняття як спеціаліст - є бакалавр і магістр. Тепер і в Україні немає спеціаліста. А у мене на руках диплом міжнародного зразка, який нічого не означає ні у нас, ні за кордоном. То навіщо я вчився п’ять років, щоб вийти без конкретного документа?
Вінничанка Валентина Логоша навчається у Вінницькому політехнічному університеті на еколога. Цього року дівчина отримала диплом бакалавра, а на п’ятому курсі планує вчитися на магістра. Каже, новина про відміну ступеню спеціаліста багатьох одногрупників збила з пантелику:
- Для мене, що є спеціаліст, що немає - все одно я планувала вчитися на магістра, - розповідає дівчина. - А от одногрупники, які збиралися йти на спеціаліста, тепер не знають, чи треба це робити. Бо не впевнені, чого вартуватиме їхній диплом з неіснуючим ступенем. Думаю, їх до когось прирівняють, і проблем не буде. Зачекаємо, поки в Міністерстві освіти щось скажуть з цього приводу.
Інша вінничанка, 21-річна Юлія Гордійчук, змінам до Закону про вищу освіту радіє. Дівчина отримала диплом бакалавра ще у Вінницькому педуніверситеті, в інституті журналістики, а довчалась у Львові:
- Шкода, що цей закон не був прийнятий раніше. Це круто, коли студент може хоч трохи коригувати свій розклад і вивчати ті предмети, які йому знадобляться в майбутньому. Прикольно, коли студенти-старшокурсники матимуть право обирати ректора свого навчального закладу. А ще не може не тішити, що мій диплом спеціаліста тепер прирівняють до магістра!
Всіх на волю. Окрім медиків
У новій редакції Закону про вищу освіту, окрім плутанини, є й приємні речі. Наприклад, студентам обіцяють непогану стипендію в 1200 гривень - не меншу прожиткового мінімуму. А це на 400 гривень більше їхньої сьогоднішньої стипендії. Тому вже в наступному році фраза: “Ви ж знаєте, яка в студентів стипендія...” нікого не розчулить.
Студентам, які навчаються на бюджетній основі, обіцяють “вольную”. Тепер їм не доведеться три роки відпрацьовувати державі за те, що їх вчила. Роботу за направленням скасують всім, окрім … медиків.
- Наші студенти-бюджетники ще на першому курсі укладають контракт про те, що протягом трьох років вони працюватимуть за направленням, - розповідає ректор Вінницького медичного університету Василь Мороз. - Держава витрачає чималі кошти на підготовку кваліфікованих спеціалістів, тому потрібно відпрацьовувати. Якщо студента направляють в село чи район, то обов’язково забезпечують і житлом на цей час. А вже після трьох років кожен може працевлаштовуватися самостійно.
Навіть сьогодні не всі студенти-бюджетники відпрацьовують три роки за направленням. Так каже заступник директора обласного Департаменту освіти Валерій Бачинський:
- Що значить мусять відпрацьовувати? Рабство відмінили ще давно, - каже пан Бачинський. - Відпрацьовують за направленням ті студенти, які заключали відповідні контракти. В основному це вихідці з районів і сіл, які після університету планують повернутися до рідного міста, там жити і працювати.
Людмила Юрчук, кандидат педагогічних наук, доцент Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників:
“Спеціалістів прирівняють до магістрів”
- Зміни до закону дуже доречні, тому що вони зроблять нашу систему вищої освіти більш європейською. Студенти постійно нарікають, що з такими дипломами в Європі ми нікому не потрібні та незрозумілі. Там і справді немає такого поняття, як спеціаліст - є бакалавр, магістр, доктор філософії. Тепер кваліфікаційний рівень наших студентів буде зрозумілий і в Європі - це краще і для нас, і для них. Доктор філософії, до речі, не просто нова назва кандидата наук, а переформування всієї аспірантури. Додається навчальна та методична складова - для того, щоб підвести навчання під дисертацію.
Студентам, які вже отримали диплом спеціаліста, не варто хвилюватися - їх обов’язково прирівняють до магістрів. А набір на спеціалістів буде проводитися ще протягом двох років. Тому не бачу в цьому проблеми.
Ми нарешті відходимо від радянської шкали: “неповна” і “повна вища освіта”. Буде просто “вища освіта” і це – рівень бакалавра. Скасовується ступінь кандидата наук. Натомість матимемо такі освітні рівні: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії та доктор наук. Для отримання доктора філософії потрібно буде захистити дисертацію. Тут теж є певні зміни, які дадуть змогу уникнути плагіату та захистити автора роботи: присутні на публічному захисті зможуть здійснювати аудіо- та відеофіксацію процесу.
І студентам, і викладачам обіцяють зменшити навчальне навантаження. Для ставки викладачів, наприклад, це буде 600 годин на рік, замість існуючих 900. Зарплата не зменшується, але з’явиться можливість більше займатися науковою роботою. Студентів розвантажать на чверть, тому що наш бакалавр, наприклад, має на 1000 годин більше, ніж його європейський колега. Студенти також зможуть обирати власні курси - щонайменше чверть навчальної програми.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер
Мега Хохол
Natalya Ponomarenko
Олександр Олександров reply Natalya Ponomarenko
Anonymous
Anonymous