У Вінницькій промзоні стоїть перший в Європі пам'ятник Че Геварі

Романтик-революціонер Ернесто Че Гевара зустрічає вінничан при вході на території колишнього комбінату будівельних конструкцій. Це погруддя у Вінниці стало першим в Європі пам’ятником великому Команданте. І саме вінничанин спорудив його за власні кошти п’ять років тому

На думку соціалістів, яких спитала RIA, така скульптура як погруддя Че Гевари у Вінниці потягне тисяч на 4-6 доларів. Але вінничанин Дмитро Соколов не пожалів таких грошей, аби зробити приємно собі і своєму кумиру.

- Я захоплююсь Че ще з дитинства. А ідею про спорудження пам’ятника виношував три роки. Хотів зробити це без зайвого галасу, як то кажуть, для себе... - розповідає Дмитро Соколов, автор вінницького пам’ятника.

Щороку святкує День народження Че

Відео дня

- Я не міг відірватися від цих книг. З кожною перегорнутою сторінкою переконувався в тому, що це була людина-вогонь. До того ж, настільки багатогранна особистість, що пояснювати своє захоплення ним можна кілька годин поспіль.

Про ставлення Дмитра до Че Гевари знають всі його родичі, друзі та знайомі. Тому не дивно, що часто дарують йому якусь річ, пов’язану з революціонером-аргентинцем. На стіні робочого кабінету чоловіка висить кубинський прапор і найвідоміша фотографія Команданте в анфас. На плечі Дмитро має майстерно виконане тату: обличчя Че Гевари з палаючим поглядом на тлі національного прапора Куби.

Щороку 14 червня Дмитро з братом (якому теж імпонує особистість Че) та друзями святкують день народження кубинського національного героя. До речі, друзі жартома називають Дмитра “Че”. Сам Дмитро пояснює, що це тільки тому, що він захоплюється романтиком-революціонером, а не через якусь їхню схожість.

Побував на Кубі, спорудив пам’ятник у Вінниці

Найпершим на запит “пам’ятник Че Геварі” Google видає посилання саме на вінницький монумент. Пише про нього і Вікіпедія. Згадують на блогах, перекручуючи інформацію про його автора. Дехто навіть вигадав, що створив цей пам’ятник… кубинець.

Дмитро ніякий не кубинець, і тим паче, не революціонер. Але на Кубі він побував. Вісім років тому втілив нарешті мрію свого життя і разом з другом відвідав Санта-Клару. Саме в цьому місці був похоронений “Святий Ернесто”, тут побудований і меморіал легендарному герою. 

-  Це чотириметрова бронзова скульптура Че Гевари з перв’язаною лівою рукою та автоматом. Під пам’ятником ми залишили білі квіти, - розповідає Дмитро.

- Звісно, зайшли і до музею Че. Взагалі, враження неможливо передати словами. Чоловік каже, що на Кубі Ернесто дійсно вважають не просто героєм, а святим. Його зображення є на купюрах в три песо. За будь-яких грошових реформ воно залишається незмінним. Багато кубинців мають тату Че Гевари на плечі.

Після поїздки до Куби Дмитра не полишала ідея про створення пам’ятника кумиру-команданте. І за три роки він цю ідею реалізував.

- У вінницьких майстрів замовив погруддя Че, постамент робили самі. Було невеличке урочисте відкриття монументу. Це сталося 14 червня 2008 року, на 80-річчя Че Гевари. Сьогодні до нашого Че приїздять люди з усієї України. Під час якогось веломарафону, наприклад, спеціально завітали і велосипедисти.

Чоловік каже, що спорудив пам’ятник не для “показухи”, а по велінню серця. Це була його особиста давня мрія, така собі пристрасть. А мрія, переконаний Дмитро, має бути в кожного. Інакше тоді стає нудно жити.

Че, Тете, Боров, Святий Ернесто, революціонер-романтик   

Ернесто Че Гевара (Ернесто Рафаель Гевара Лінч де ла Серна) - латиноамериканський революціонер, команданте Кубинської революції 1959 року, державний діяч. Уособлення революційного руху у всьому світі. 

Прізвисько “Че” використовував для того, щоб підкреслити своє аргентинське походження. “Che” насправді є поширеним звертанням в Аргентині. Щось на кшталт нашого “слухай”. В розмові Команданте часто зловживав цим словом.

Великого Команданте в дитинстві називали Тете ( “тете” - порося) - скорочене від Ернесто. Ще одне прізвисько - Боров: “...не тому, що я товстий, а тому що брудний”. Че не любив митися.  Боявся холодної води, яка викликала в нього приступи астми. Святий Ернесто - так називали свого героя після його смерті мешканці Латинської Америки.

В дитинстві багато читав, в тому числі французькою. Вивчав філософські твори Сартра, сам писав вірші. Мав яскраво виражені математичні здібності, захоплювався шахами, грав у регбі, особливо любив їзду на велосипеді. Навчався на медичному факультеті Національного університету, отримав диплом лікаря. Хотів лікувати бідних людей з найзапущеніших, найвідсталіших регіонів.

У 27 років приєднався до революційного загону Фіделя Кастро. У 29 - отримав звання команданте (майора), найвище серед повстанців. За все життя двічі був поранений. У листі до батьків після другого поранення написав: “Використав дві, залишилось п’ять”, маючи на увазі, що у нього, як у кішки, сім життів.

У 38 років розпочав партизанську боротьбу в Болівії. Його загін нараховував всього 50 осіб. Полоненим та пораненим болівійським солдатам Че завжди надавав медичну допомогу. А потім відпускав на свободу. Коли ж схопили самого Команданте, то в полоні отримав лише таблетку аспірину.

Болівійські солдати сперечалися за “честь” розстріляти Че Гевару. Коротку соломинку витягнув сержант Маріо Теран. Останніми словами Великого Команданте були: “Заспокойтесь і добре прицільтесь. Ви вб’єте тільки людину”. Після смерті йому відрубали руки - щоб показати усьому світу.

У 2000 році “Times” вніс Че Гевару до списку “20 героїв та ікон” і “Ста найважливіших персон XX століття”.

Вінницький пам’ятник Че Геварі кращий за австрійський

Австрійці взяли на себе сміливість (чи нахабність?) стверджувати, що їхній пам’ятник Команданте Че був першим і єдиним в Європі. Це при тому, що відкрили його 9 жовтня 2008 року - на чотири місяці пізніше, ніж у Вінниці.

Кошти на відкриття монументу Че Геварі у Відні протягом року збирала австро-кубинська спільнота дружби. А це 28 тисяч євро. Бронзове погруддя у Відні має 70 см довжини. А наше, вінницьке, хоча й не бронзове, але більше - майже 80 см. І набагато краще! 

Ще один вінничанин прикрасив Че Геварою ворота свого будинку

Вінничанин Олександр Пшеничний каже, що такі особистості, як Че, не дуже “зручні” для багатьох людей. Адже вони змушують замислитись, кому має належати те, що спокон-віків належало людині. Як то, земля, вода, нафта та інші блага. А ще свобода. Тому таких, здавалося б, безсумнівних героїв, часто таврують. Тролять. Перетворюють їхнє ім’я на бренд, який приносить купу грошей.

На воротах свого будинку Олександр за власні кошти зробив графіті з Че Геварою та Каддафі.

- Раніше ми потерпали від того, що ворота нашого будинку псували випадкові перехожі. Молодь розважалася, - розповідає Олександр. - Я вже давно хотів щось із цим вдіяти. І вирішив прикрасити ворота героєм. Справжнім, відомим, таким, що боровся за людей, а не за гроші. Певно, з героями вгадав, бо “гадити” перестали.  

Після того, як два роки тому світ сколихнула звістка про вбивство Каддафі, претендентів для зображення на воротах стало двоє. За задумом пана Олекcандра, до великого Команданте долучився Каддафі. Каже, таке “сусідство” для Че не випадкове. Обидва були  революціонерами та боролися за владу народних мас. Обох, каже чоловік, “вбили як собак”, а жахливі сцени страти виставили напоказ в усьому світі. Одні й досі шаленіють через це від захвату, а інші шаленіють від такої “демократії”. Бандити вони чи герої, забороняти їх чи пропагандувати, захоплюватись чи засуджувати - над цим буде “ламати” голову ще не одне покоління.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.