Уже відомо ім'я мисливця, що підозрюється у вбивстві чоловіка у Великих Крушлинцях

Таким запам'ятають земляки Дмитра Поліщука, якого по-звірячому вбили мисливці

Прізвище мисливця, якого підозрюють у вбивстві 57-річного Дмитра Поліщука з Великих Крушлинець - Віталій Миколайович Чернявський, 1983 року народження.

Його упізнали по фотографії двоє людей - Сергій Сорока і Анеля Онопенко з Великих Крушлинець. Свідчення про інцидент дав ще один мисливець, який був очевидцем події. Він добровільно прийшов у міліцію. Щоправда, не одразу, а тільки на третій день. Сталося це після того, коли його автомобіль зупинила міліція. Спершу він сказав, що нічого не знає про трагедію, але згодом обдумався і прийшов дати свідчення.  Про це журналісту RIA розповіла дружина вбитого Дмитра Поліщука пані Ліна. Підозрюваного у вбивстві  Віталія Чернявського розшукує міліція. Другий мисливець, який був очевидцем убивства, через  три дні добровільно прийшов у міліцію і  дав свідчення.

Очевидець:  Дмитро помер після удару ногою в голову

Трагедією розпочався новий сезон полювання на Вінниччині - у селі Великі Крушлинці  Вінницького району мисливці жорстоко побили 57-річного Дмитра Поліщука тільки за те, що зробив їм зауваження.  Травмований помер від  черепа. Його, лежачого, били ногою по голові.

-Я не знаю, де саме дозволено полювання, але ставок, на березі якого вбили чоловіка, у межах села, до водойми  підходить город загиблого, - розповів у розмові з журналістом RIA  сільський голова Великих Крушлинець Василь Бондаренко. - Коли почалася стрілянина, чоловік підійшов  до берега і зробив зауваження мисливцям, аби ті перестали стріляти, бо дріб сипиться на хату, на подвір'я, на голови. Мисливці в той час знаходилися на протилежному березі. Після почутого двоє  уплав перебралися до чоловіка і там зчинилася бійка.

За словами сільського голови, перед інцидентом з трагічним наслідком зауваження мисливцям робив ще один житель села - Сергій Сорока. Він їхав тракторцем. Каже, мисливці у відповідь пригрозили спалити його техніку. Селяни припускають, що люди з гвинтівками були п'яні.

Очевидцем бійки спочатку була теща загиблого Анеля Онопенко, трохи згодом його дружина пані Ліна. Про бійку на городі у Поліщуків чули і знають сусіди.

- Це сталося після восьмої вечора у суботу, 8 серпня, - розповідає Анеля Онопенко. - У нас велике господарство, ми з дочкою Ліною і зятем Дмитром попорали його, залишилося видоїти корову. Дочка пішла до хати, Дмитро залишився на подвір'ї, а я взяла дійницю і подалася в хлів до корови. Саме в цей час почалася стрілянина. У нас тут щороку свистить над хатою, коли мисливцям дозволяють бити качок. Вже скільки про це говорили, жалілися скрізь, що не повинно так бути, щоб у селі стріляли, бо ж ставок у  селі, до берега виходять наші городи, там ходять люди, граються діти, а над головами свистить, дріб сипиться.

Коли жінка вийшла з хліва, почула з берега крики. Упізнала голос зятя Дмитра, пішла до ставу. Каже, по дорозі чула, як Дмитро говорив, якщо хочете стріляти, йдіть в АТО, як мій зять. Там усім дають стріляти. Зять загиблого Вячеслав військовий у званні підполковника, тривалий час перебуває на Донбасі.

- Дмитра я побачила у воді, - продовжує розповідати Анеля Онопенко. - Разом з ним був ще один чоловік, якого я не знаю. - Бачила, що здоровий, мордатий, він тримав зятя. Дмитро якось вирвався від нього на берег. Але той наздогнав, бо дужчий і почав бити. Був ще один напарник мордатого. Тільки той не бив, а хотів утихомирити скаженого здорованя.  Я стара жінка, але схопила весло від човна і стала рятувати зятя. Не знаю, як там його вдарила, але плавки злетіли і воно залишилося голим. Він кинув зятя на землю і так гамселив, що той аж посинів.

Теща вбитого Дмитра Поліщука Анеля Онопенко веслом відбивала нападників від зятя, через що теж постраждалаЖінка каже, що їй здавалося, що мордатий на цьому вже заспокоївся. Вона допомогла Дмитрові піднятися на ноги і він поволі став йти додому. Нападник побачив це наздогнав і знов повалив на землю.

-Після ударів ногою в голову Дмитро захропів, тіло обважніло, я з переляку поспішила до хати кликати дочку, його дружину Ліну, - каже пані Аліна.

Розповідає дружина вбитого Ліна Поліщук:

- Коли я вийшла з хати на півдорозі від берега до нашого подвір'я лежав Дмитро, а біля нього стояв якийсь худорлявий чоловік, - каже пані Ліна. - Мордатого, про якого говорила мама, уже не було, тільки бачила, як він поплив на другий берег.  Дмитро важко дихав і весь час хропів. А цей кричав на мене, щоб забрала додому свого алкаша, мовляв, він напився і став чіплятися до них. Я тоді навіть у думках не могла допустити, що бачу чоловіка живим в останні хвилини.

"Швидка" їхала майже годину

- Мама кричала до цих сволочів, що вони залізли на чужу територію, це наша приватна власність, просила їх спинитися, але кому там  можна було щось говорити, - продовжує дружина вбитого чоловіка. - П'яні сволоцюги слів не розуміли. По-звірячому били людину.

Жінка схлипує, витираючи сльози, видно, як від болю їй стискає горло.

- За що ми на  Майдані стояли, скажіть, люди добрі? Щоб такі ідіоти почувалися безкарно і вбивали людей у себе вдома? - запитує Ліна. - За що зараз наш зять Вячеслав ризикує життям в АТО? Його навіть на похорон не відпустили.

Сусідка Поліщуків Ніна Василівна їздила за фельдшером. Каже, фельдшер одразу констатувала смерть чоловіка. Але не знала, як про це сказати.

-Уколи, я так розумію, вона зробила для годиться, - розповідає пані Ніна. - Я запитала, який тиск, почула у відповідь 20. Рідні кричали, щоб рятувала, бо тіло було ще тепле. Я викликала швидку. Правда, бригада приїхала майже через годину. Бачила, кров текла з ноги бабусі Анелі. Їй теж дісталося, коли рятувала зятя. Наступного дня вони знову приїхали на те само місце. Діти розповідали, що бачили ту ж машину, що й напередодні. І розмову чули таку само - один говорив виразною російською, інші українською мовою.

Звернення до батьків нелюда

- Я вас дуже прошу, зверніться через ЗМІ від мого імені до батьків цього нелюда, який вбив мого чоловіка, - каже дружина загиблого Ліна Поліщук. - Я дізналася, що в цей час, коли він знущався над Дмитром, на тому березі ставу знаходився його батько. Я хочу запитати його, як він міг допустити таке? Чому не зупинив сина? Чому не пішов слідом за ним? Кажуть, що його синок не зовсім адекватний, чи це, можливо, уже шукають шляхи, як відкупитися від правосуддя. Від правосуддя відкупитися можна, але від суду Божого ще ніхто не відкупився. Так я хочу сказати батькам Чернявського.

За словами пані Ліни, після того, що сталося, вони навіть не подзвонили, не поспівчували, не запитали, чи потрібна допомога, не кажучи вже про вибачення.

-Тому хочу запитати в цих людей, чи є в них у грудях серце? Чи там такий само камінь, як в їхнього сина, який накинувся на чоловіка, як той дикий звір і не заспокоївся, доки не звів людину зі світу. Ще хочу їх запитати, чи не бояться вони сліз тих, хто оплакував Дмитра?  В останню путь його проводжали сотні людей. Гірко плакали рідні, діти, онуки, родичі, друзі, знайомі. А що ви робили в цей час жорстокі Чернявські?

Дружина вбитого Дмитра Поліщука пані Ліна буде просити земляка суддю Верховного Суду Василя Онопенка сприяти у справедливому розслідуванні вбивства її чоловікаПані Ліна наголошує, що готує звернення до Генпрокурора, Міністра внутрішніх справ, Президента, голови Верховної Ради. Каже, зробить все можливе, щоб убивця отримав по заслугах, щоб не відкупився від злочину. Вважає це своїм обов'язком перед світлою пам'яттю чоловіка.

Ті, з ким доводилося спілкуватися у Великих Крушлинцях, про Дмитра Поліщука згадують, як безвідмовну людину. Нікому не відмовляв у допомозі. Дуже любив дітей, онуків, мав багато планів і завжди трудився. Таких натруджених рук, які були у Міті, так називали його в селі, ще треба пошукати. Так говорять про Дмитра Поліщука його земляки.

Земля пухом добрій працьовитій людині!

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким покійного. Згадуйте Дмитра добрим словом. Людина живе доти, доки її пам'ятають інші.

П'ятий день минув з часу жорстокого убивства Дмитра Поліщука. Упродовж цього на сайті обласної міліції було тільки одне повідрмлення про відкриття  кримінальне провадження за ч. 2 ст.121 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого). За таке правопорушення передбачено до 10 років позбавлення волі. Дотепер нічого не сказано про оголошення підозрюваних у розшук. Про добровільну явку у міліцію очевидця трагічного інциденту журналісти також дізналися не від міліції, а від потерпілих.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.