Двоє в балаклавах 15 хвилин били вінничанина на зйомній квартирі

Олександр Семеняков (37) думає, що він не перша жертва бандитів, які полюють за чужими машинами

Машина, на якій підробляє вантажними перевезеннями Олександр Семеняков, лишилася стояти у дворі. Її не викрали нападники, хоча чоловік думає, що напад був через його "Рено Кенго". Мовляв, хотіли продати за півціни чи на запчастини. 

- Мені не висували ніяких вимог. Тільки казали мовчати. Вони забрали ключі від машини, а не вкрали її, бо я поламав їхні плани. Хотіли мене швидко вирубити, але не виходило - я чинив опір 15 хвилин, - розказує побитий невідомими минулої суботи в квартирі будинку на Тімірязєва 37-річний чоловік.  

Почалось з оголошення 
Олександр давав оголошення про надання послуг із перевезення вантажів. За рік було кілька замовлень, останнє – просили перевезти сумку з квартири на Тімірязєва, 33 до будинку на Лесі Українки, а потім звідти доставити назад будівельні матеріали. Зустрілися, як домовилися по телефону, на адресі об 11.00. 

- Я під’їхав, зі сторони підійшов мужчина років 27 і попросив піднятися в квартиру, щоб знести сумку. Я по доброті душевній пішов, - говорить Олександр Семеняков. - Він зайшов в квартиру на верхньому поверсі, а я два кроки зробив і одразу получив удав у голову. Мене звалити хотіли. Я майже непритомний був, але встояв на ногах. Потім був наступний удар і мене почали ззаду хапати, зав’язалася боротьба…

Той чоловік, що привів Олександра в квартиру, вийшов. Пішов стояти «на шухері», думає побитий. Боротьба була з двома мужчинами в шапках з прорізом для очей. Старший із них і товстіший навалився на Олександра зверху й намагався втримати. Другий – хотів вдарити по голові резиновим молотком. 

- Таким молотком плитку вкладають, - каже потерпілий. 

Олександр говорить, що він виривав молоток, скинув мікрохвильовку з підвіконня, розбив ліктем двері духовки. Сам дивується, що виставило сил боронитися. Він – інвалід третьої групи, гіпертонік.   

- Вони не очікували, що я буду чинити такий опір, - каже чоловік. – Вимог - ніяких. Єдине, що кричали: «молчі», «закрой морду», «дєлай, что скажем, і будєш вєчєром дома». Їхня ціль була, скоріше всього, мене вирубити, залишити без свідомості в квартирі й угнати машину. Я виставляв її фото в оголошенні. 

Міліція не повірила 
В процесі бійки Олександру зламали палець на руці молотком. По голові було, каже п’ять ударів. Він зірвав балаклаву у старшого нападника, та обличчя не побачив, бо той був на ньому зверзу, а він – обличчям в калюжі своєї крові. 


- Цей чоловік був сивий і говорив з кавказьким акцентрм. Кричав: «зарєжу, клянусь мамой, зарєжу». Коли ми борікалися, забіг той, що мене привів в квартиру, сказав, що через п’ять хвилин буде хазяйка. В цей момент я вирішив здатися. Вони зв’язали мене пластиковими хомутами. 

В Олександра відібрали зв’язку ключів й наказали п’ять хвилин не вставати. Але чоловік підвівся. Почув тишу за дверима, звільнив руки від хомутів і набрав «102». Мобільний у нього чомусь не відібрали й дверей не замкнули. Він зачинився з середини сам.

- Мене питали потім в міліції: «Кому ж ви так дорогу перейшли!». Але я ні з ким не конфліктую. Я людина віруюча. В мене ворогів немає, - каже чоловік, у версію якого не дуже вірить слідство, і розказує, що черговий на «102» теж не спішив посилати наряд на його виклик. – Він мене спитав марку машини, я назвав, номер – не міг згадати. Був у стресовому стані й просив мені допомогти, бо стікав кров’ю. Так і казав «хлопці, допоможіть, бо здихаю». А черговий відповів, що треба було тоді дзвонити в швидку, а не їм, і раз номеру машини не можу назвати, то, може, це і не моя машина… 

Немає мотиву? 
Тим не менше, наряди і слідчо-оперативна група на Тімірязєва все ж приїхали. Але вже тоді, як чоловіка забирала швидка допомога. Медиків викликав брат потерпілого, якому той подзвонив після дзвінка в міліцію. 

За статтею «умисне нанесення легких тілесних ушкоджень», як розповіла Яна Шкляр із сектору зв’язків з громадськістю обласної міліції, відкрили провадження й розшукують зловмисників, описаних потерпілим. Після експертизи, буде зрозуміло, чи не важчі травми в Олександра Семенякова. І якщо в процесі розслідування з’явиться інша інформація, можуть додати інших статей. Зараз про грабіж, розбій чи угон не йдеться, бо нічого в потерпілого, крім ключів, не забрали. 

А щодо розмови з черговим, який не спішив посилати на місце нападу на 37-річного вінничанина наряд, то в міліції говорять – чоловік неправильно зрозумів співробітника, що приймав виклик. Він не переадресував його на «103», а сказав, що треба було спершу туди подзвонити, а тоді вже в міліцію.   

- Я прослухала архіватор, - говорить Яна Шкляр. - Може, чоловік був у шоковому стані після побиття, тому так сприйняв, але наш працівник вів розмову правильно. Він зобов’язаний запитати усі дані заявника і прикмети злочинців, щоб передати інформацію патрульним, які можуть затримати за гарячими слідами. Черговий про машину розпитував, щоб передали дані на ДАІ й оголосили план «Перехват» (тоді ще було невідомо, що "Рено" не вкрали, - авт.). Наші працівники зобов’язані повністю опитати заявника. По-іншому не можна. Така процедура. 

На найманій квартирі 
Квартира, де було побиття, здавалася щодобово. Її зняв чоловік, що зустрічав Олександра під домом на Тімірязєва, показавши військовий квиток. 

- На фото гладкий, а в натурі – худий, - каже Олександр Семеняков. – Мені важко сказати, чи одна й та ж це людина.  

Двох інших нападників потерпілий описав без деталей. Кавказцю, каже, років 35-40 років, сивий, з короткою стрижкою і зайвою вагою. Що запам’ятав Олександр Семеняков із зовнішності третього чоловіка, який лишився в балаклаві? Тільки бігаючі очі й те, що він ні слова не сказав. 

Замовника Олександр записав в телефонній книжці мобільного так: «Убийца». Цей номер вже перевіряють в міліції. Абонент - поза зоною.  

- Дивуюся, що витримав все це, – каже чоловік, який пішов з лікарні на домашнє лікування. – Я думав, що захлеснуся у власній крові. А той кавказець все повторював: «Какой ти крєпкій попался!». Значить, я не перша їхня жертва. Вони так вже когось валили. Зараз аналізую і зрозумів: той самий замовник мені дзвонив раніше. Теж просив перевезти сумку, але називав київські вулиці, і я йому пояснив, що працюю по Вінниці. 

Якщо це правда, то, схоже, нападники - гастролери і шукають жертв із машинами по оголошеннях. А чому ж не взяли вони авто Семенякова? Можливо, налякали зловмисників випадкові свідки. Наприклад, чоловік хазяйки. Як каже Олександр, він прийшов на квартиру одразу, як пішли звідти «квартиранти».
 



Читайте також:

Побитий бандитами у балаклавах вінничанин боїться, що їх не шукають

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.