- 20 хвилин
- access_time
Офіційна статистика прозвітувала, що за 2014 рік ціни зросли в середньому на 25%. Розрахунки RIA показали, що все доволі умовно, і якщо продукти харчування, при умові, що в них немає імпортних (банани, оливкова олія, апельсини, вина, оливки, огірки, помідори…) і справді подорожчали на чверть, то такі статті витрат як транспорт, освіта, медицина, комуналка в сумі стали обходитися на половину дорожче.
В доларовому еквіваленті більшість з нас збідніли втричі. Від девальвації виграли хіба що працівники ІТ-сфери та інші, хто отримує зарплати у валюті чи з прив’язкою до неї. «Індекс» бензину показав двократне збідніння. Нове авто стало фактично нереальною штукою, навіть для тих, хто отримував зарплати на рівні вище середніх. Якщо рік тому новий «паркетник» коштував близько 20 тисяч доларів, або 160 тисяч гривень, то тепер – дешевше купити однокімнатну квартиру, хоча ціни і на них не стояли на місці.
Якщо рік тому на середню однокімнатну квартиру у вінницькій новобудові потрібно було 230 мінімальних зарплат або 93 середніх по місту (рахується 3000 грн) тобто, умовно кажучи, – за умови, що з цієї суми нічого не витрачається – потрібно було заощаджувати не менше восьми років, то тепер, коли ціна квадратного метра підросла фактично до 8-12 тисяч, на однокімнатку площею 40 метрів квадратних доведеться (якщо припустити, що якимось дивом ціни більше не зростають) «складати» 133 середні зарплати (заробіток за понад 11 років). Досить нереальний сценарій, з врахуванням того, що цей час потрібно за щось жити, а якщо раніше кошти на це «відкладалися» з одної зарплати (чоловіка чи дружини), а на іншу – жили, то нові цінники навряд чи сприятимуть реалізації такої практики.
Подорожчало усе: від повсякденних буханця хліба, пляшки мінералки, пігулок від кашлю, проїзду в маршрутці, процедури УЗД, квартплати, води - до пляшки вина, будматеріалів, парфумів, курток та шуб.
І, судячи з нового курсу долара, увесь імпорт подорожчає ще не один раз, а слідом за доларом, який уже «підняв» ціни на бензин, подорожчають і вітчизняні товари. Зіграють свою роль і енергоносії: у нас тепер імпортні і газ, і вугілля, значить – будуть нові тарифи. Невідомо, правда, чи зростуть зарплати. 119 гривень, на які обіцяють підвищити мінімалку у грудні, не рахується: тепер це навіть не 5 доларів.
Фактично на сьогодні чи не єдина надія – на чергову позику МВФ, якщо валютні резерви НБУ поповняться мінімум на 15 мільярдів, а на додачу ще й виплату існуючих боргів перенесуть у часі, або взагалі пробачать/спишуть, як колись вибачили Польщі «за хорошу поведінку» (при тому, що у них не було війни) і при умові, що припиниться відтік капіталу, а на Сході перестануть стріляти, є шанс на стабілізацію ситуації, а потім і її поступовий перелом. Але для цього потрібні реформи, а не розмови, і щоб кожен, в тому числі, не найбільш бідні українці, стали трохи патріотами…
Артем
Петренко Виктор