Менше але більше. Як зарплати хочуть вивевсти з тіні

В Україні податкове навантаження на зарплату в середньому досягає 54,5%. Тоді, як в країнах ЄС, цей показник в середньому складає 36,1%. От в уряді і задумали реформувати податкову систему і зменшити ставки єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб.

Проте потім, коли усе порахували – знижувати 15% податок на доходи передумали, та й від попередньої ідеї «оптимізації» ЄСВ теж мало що залишили.

Концепція раз

Перший варіант концепції податкової реформи презентувало Мінекономрозвитку, очолюване ще Шереметом, 15 липня.  

Згідно з початковим варіантом розмір єдиного соціального внеску (цей податок іде в соціальні фонди включаючи пенсійний) з сьогоднішніх 36,7%-49,7% (в залежності від рівня ризику на підприємстві) пропонувалось зменшити до 18%.

За словами експерта зі спілки підприємців «Стіна» Ольги Бриги, саме таку ставку пропонував встановити бізнес, коли це питання обговорювалося два місяці тому.

- Ми про цю ставку говоримо взагалі уже два роки, - каже вона. – Але крім цього бізнес хоче, щоб люди самі стали платником цього податку, таким чином працівники розуміли,  яке навантаження несуть роботодавці та самі вирішували б бути їм порядним платником податків чи ні. Бізнес зі свого боку, за рахунок зменшення навантаження на нього, міг би говорити про зростання зарплат в середньому на 50%.

Проте у Мінекономіки на це не  пішли, хоча саму ставку 18% підтримали. Також у цьому варіанті мінекономіки пропонувало залишити ставки прибуткового податку на рівні 15%.

Концепція два

Проте уже через місяць, 13 серпня, концепція податкової реформи змінилась. У варіанті, представленому Кабміном, появилося два різні підходи до адміністрування ЄСВ. Але обидва, на думку уряду, мали спонукати виведення зарплат з тіні.

У першому варіанті пропонувалися ставки ЄСВ на рівні 37% для мінімальної зарплати та 19% на решту суми зарплати понад мінімальну (умовно кажучи, при середній по Вінницькій області зарплаті в 3036 гривень, з мінімальною – 1218 – ЄСВ становив би 37%, з решти – 1818 гривень – 19%). У другому варіанті ставки ЄСВ пропонувалося установити на рівні 41 та 15% відповідно.

При цьому в обох варіантах розмір ЄСВ який утримується з зарплати з боку працівника – пропонувалося залишити на рівні 3,6%. А от прибутковий податок (в основному 15%, але якщо 17%, якщо розмір зарплати перевищує 10 мінімальних зарплат) уряд пропонував замінити диференційованим від 10 до 25%.

Усього в уряді запропонували шість варіантів прогресивної шкали оподаткування податків з доходів фізичних осіб. В одному з них розглядається чотирирівнева шкала зі ставками 10%, 15%, 20% і 25%. В інших випадках запропонована шкала складається з трьох рівнів зі ставками 15%, 20% і 25?%. При цьому використання найбільш низької ставки пропонується в різних варіаціях при доході від 1218 до 12,180 гривень на місяць. А найбільш високою ставкою пропонується оподатковувати доходи, які становлять не менш 20,706 та 48,720 грн.

Проте, як порахували в Кабміні, залежно від встановлення ставки ЄС (37 та 19% чи 41 та 15%), казна недорахувалася б від 46 млрд грн - до 48 млрд грн. Тоді як можливі додаткові надходження від диференціації подохідного податку склали б тільки 2,5-3,5 мільярда.

Концепція три

В результаті, з обох запропонованих сценаріїв ухвалили відкоригований другий варіант.

За словами голови фіскальної служби Олександра Білоуса, планується з двох мінімальних зарплат (2436 грн) знімати ЄСВ в розмірі 41%, а все, що перевищує дві мінімальні зарплати, ЄСВ у розмірі 15%.

Глава служби переконує, що в разі прийняття цієї пропозиції оцінюване скорочення надходжень єдиного соцвнеску становитиме 24 млрд грн на рік без урахування легалізації зарплат. За даними Пенсійного фонду та ГФС, в минулому році цей податок приніс до бюджету 189 млрд грн.

Від платників Вінницької області у серпні цього року надійшло 372,6 млн грн єдиного соціального внеску

Це, як інформує в.о. начальника ГУ Міндоходів у Вінницькій області Мирослав Продан, на 3,1 млн грн більше минулорічного показника. Всього за вісім місяців поточного року суб'єкти господарювання регіону сплатили понад 872 млн грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

При цьому, загальний приріст надходження ЄСВ за початку року склав 16,6 млн грн.

Що ще реформують

Крім того, уряд пропонує скоротити і кількість податків з 22 до дев’яти, головним чином об’єднавши деякі з них.

Наприклад, збір за реєстрацію авто, екологічний податок (з палива), збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію стане одним акцизним податком.

Натомість туристичний та паркувальні збори, а також за запровадження деяких видів підприємницької діяльності тощо планують взагалі скасувати.

Крім того, планується зменшити максимальні ставки єдиного податку - так, пропонується зменшити граничні ставки податків для деяких груп "спрощенців" в 1,5-2 рази. Крім того, податківці пропонують ввести заборону на перевірки платників єдиного податку з річним доходом до 20 млн грн. Перевірки цієї категорії платників податків планується здійснювати тільки за їх заявою або рішенням суду.

Фізособи-підприємці з річним доходом до 300 тис. грн.

Фізособи-підприємці з доходом до 1,5 млн грн.

Фізичні та юридичні особи-підприємці з доходом до 20 млн грн.

P.S. Як би там не було, за словами Ольги Бриги, яку б концепцію не схвалив би сьогодні Кабмін, не потрібно забувати, що право приймати те чи інше законодавчі акти покладене винятково на Верховну Раду. Відтак на фоні виборчої кампанії найближчим часом навряд чи ті чи інші зміни будуть внесені.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.