Історія успіху. Мартін Скорсезе: "шкідлива звичка – одружуватись"

Усі генії дещо божевільні. Ну, не розрізняти правий і лівий боки, плутати слова "шпиталь" і "готель" - прояви звичайної дислексії. Але зачинятись у кімнаті і одягати на ноги коробки з-під носовичків… мммда... і таке траплялось, і не один раз

Зачинятися - взагалі улюблене заняття Скорсезе. Усамітнитися у переглядовій і просто дивитися кіно. Не гуляти вулицями, панічно боятися літаків, і весь час злитися - на людей, на систему, на себе самого. І у такому стані цей геніальний параноїк перебуває вже сорок

років. 

Злість - частина людської суті. Вона має силу руйнівну і творчу водночас. Скорсезе вважає - "якщо ти живий - ти злий", і у свої шедеври вкладає певну кількість власної злості. І щоб усе не було зовсім похмуро - додає у фільми багато гумору. От такий абсурд.

Відео дня

За Фрейдом всі наші хвороби родом з дитинства. Маленький Мартін страшенно боявся машин - в його уяві наповнені пальним бензобаки всіх машин рано чи пізно вибухали. І запхати малого в авто, щоб кудись їхати, для його батьків було справжнім випробуванням, а для Мартіна - катуванням.

Він був миршавий, хворобливий, неспортивний, і мав серйозні наміри стати священослужителем. У той час, як його приятелі вже спробували алкоголь та дівчат, Мартін залишався найнедосвідченішим з усіх, і соромився дуже. А виріс наш герой не де-небудь у рафінованій родині, а у італійському кварталі Нью-Йорку, у субкультурі Сицилії. Його обидва діди переїхали до Штатів, рятуючись від голоду на острові. Вони не були громадянами Америки, не знали мови, не мали права здобувати фах та освіту, і все, що їм залишалося - чорна фізична робота. Вони не вірили жодному уряду і президенту, не цікавилися політикою, і не лізли не в свої справи. Вірили тільки в Бога, як і тато Мартіна, що відмовляв собі у будь-яких задоволеннях під час посту ... окрім кіно. І переглянувши разом з сином якусь стрічку, після сеансу завжди казав йому: "Це лише історія, Марті, в житті так не буває". І Марті думав – якщо і знімати фільм, то тільки про те, що дійсно в житті відбувається. А сам навчався у духовній семінарії, і був доволі наївним, бо ще вірив, або правильно сказати - хотів вірити, що всі люди хороші. 

Вірив в одне, а засвоїв інше: все життя - суцільне насилля. Насилля, що не може змінити світ, і якщо змінює - то лише тимчасово.

Скорсезе швидко забув про вечірні молитви, коли у престижній кіношколі, де він був слухачем, несподівано для себе зробив поспішну пропозицію однокурсниці Ларейн Бреннан - і вона (о диво!) погодилася.

Він знімав і монтував кіно. Єдине, чого він не навчився впродовж всієї кінокар'єри - виставляти освітлення. І це - знову з дитинства. В доходних домах, де він зростав, освітлення було штучне, і його природу і направленість Мартін просто не міг збагнути.

Проте він знав, кого запрошувати на ролі, як зобразити глибину характерів, і наскільки важливі деталі для повноти картинки - коли ти відчуваєш навіть запахи, що йдуть з екрану. 

Де Ніро

Вони виросли у сусідніх районах, і навіть пересікалися на танцях. А подружилися уже на зйомках "Злих вулиць" - саме ця кримінальна драма зробила Скорсезе відомим і багатим.

Потім був провальний "Нью-Йорк, Нью-Йорк" і шалене кохання с Лайзой Міннеллі. Через 15 хвилин знайомства він зрозумів: вона - його єдина. Та не зрослось. Мартін, людина настрою, і Лайза, жінка-вулкан, не протягнули разом і року. Він не міг весело сприймати скандали і залишатися героєм другого плану у цьому життєвому сіткомі.

Скорсезе вже міцно сидів на наркоті, і у 78-му був за крок від краю, попавши у лікарню з внутрішньою кровотечею. Лікарі не змогли вмовити кинути наркотики. А Де Ніро приїхав до нього з ідеєю - зняти кіно про видатного боксера Джейка Ла Мотту на прізвисько "Скажений бик". Це був порятунок, хоча Скорсезе нічого не тямив у боксі, і називав його "фізкультурні шахи". Він вилив на цю стрічку усю свою злість, яка спрацювала творчо і продуктивно, робив за принципом "нехай це кіно буде останнім - начхати". Картина вийшла крута і жорстка, для чоловіків. І взяла два “Оскари”.

З "Таксистом" - взагалі суцільна містика. Хіба думав Мартін, що своєю роботою спровокує замах на президента Рейгана? Один псих, Джон Хінклі, переглянувши фільм не один раз, вирішив, що це йому наказ. Він роками домагався Джоді Фостер, погрожував Джиммі Картеру, нарешті мало не пристрелив Рейгана.

Між іншим, наразі Скорсезе обдумує картину про Клінтона, але його беруть сумніви щодо гостроти сюжету. Його як режисера приваблюють історії, де герої балансують на межі, і кожний крок може стати кроком у прірву. Білл Клінтон - не його герой. "Злодії більш привабливі", - зізнається Скорсезе.

Спокуса Христа

Скорсезе давно мріяв екранізувати роман грека Нікоса Казандзакіса "Остання спокуса Христа". 

"Я колишній католик. Але все-таки католик - від цього нікуди не дінешся", - говорить про себе режисер. Десять років він виношує, випестує цю шалену ідею, збирає акторів, будує декорації, добивається фінансування - але громадськість підняла хвилю незадоволення… І картину забороняють ще до початку її зйомок. .

Та в житті ніщо нікуди не дівається. Через деякий час Скорсезе отримує гроші, дозвіл - і працює над скандально відомою картиною. За сюжетом, Іісус піддався на спокусу диявола, зійшов з хреста і прожив мирське життя.

У клерикальних колах піднялася буря, в Росії православна церква подала позов до суду на канал НТВ за трансляцію стрічки. У деяких країнах її показ заборонений і досьогодні.

На питання "навіщо?" Скорсезе тільки сказав: "Я хотів краще пізнати Іісуса". Кілька років поспіль режисер був у боргах, які зміг погасити лише після фільму "Мис страху".

Жінки Скорсезе

П'ять офіційних дружин, коханки, зв'язки з актрисами. Нормальне життя американського успішного режисера. Хоча дивлячись на цих дивакуватих очкариків Вуді Алена і Скорсезе, важко збагнути, що насправді відбувається всередині їх геніальних мізків і витріпаних душ. Втім, Мартін в особистому житті, як і в кіно, ніколи не боявся розпочинати з нуля.

Шлюби його були нетривалі. Друга жінка Джулія Кемерон пішла від Мартіна вагітна, коли він сам без тями був закоханий у Лайзу Міннеллі.

Наступний шлюб Скорсезе з красунею Ізабеллою Росселліні нагадував тропічний ураган. Він дуже ревнував свою дружину, зачиняв її вдома, відмикав телефон, найняв детектива, щоб той невідступно слідкував за нею. Але сила дії дорівнює силі протидії - перетнулись два італійських темпераменти, і Ізабелла пішла на любовну авантюру з моделлю Відеманом. Шлюб розпався.

Барбара де Фіна була продюсером багатьох фільмів Скорсезе. Це, мабуть, єдині “високі” стосунки, які закінчилися миром, і колишні залишилися друзями. Останні п'ятнадцять років Мартін Скорсезе одружений на видавниці Хелен Морріс. 

Сам він з приводу своїх одружень філософськи сказав: "Квартал, де я ріс, був знаменитий тим, що похорони там траплялися набагато частіше, ніж весілля. Відтоді весілля мені здаються єдиним захистом проти смерті"...

Ліна БУДНЯК,

(067)1871202

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.